Людина, яка поклоняється Єгові й водночас витрачає надто багато часу і сил, здобуваючи багатства цього світу, в певному розумінні намагається служити двом панам. Вона не буде цілковито відданою Єгові. Наприкінці першого століття н. е. декотрі християни зі збору в Лаодикії хизувалися: «Я багатий, розбагатів і не маю ні в чому потреби». Однак в очах Єгови та Ісуса вони були нещасними, жалюгідними, бідними, сліпими і голими. Ісус дав їм пораду не тому, що вони були багатими, а тому, що їхня любов до багатства руйнувала їхні стосунки з Єговою (Об’яв. 3:14—17). Якщо ми помічаємо, що в нашому серці проростає бажання розбагатіти, потрібно негайно виправляти своє мислення (1 Тим. 6:7, 8). Якщо ми цього не зробимо, наше серце буде поділене і Єгова не прийматиме нашого поклоніння. Він «вимагає цілковитої відданості» (Повт. 4:24). w19.10 27, абз. 5, 6
|
