Навіть якщо на перший погляд здається, що звістка про Царство не торкається сердець людей, ми не повинні применшувати впливу нашої проповідницької праці. Щоправда, чимало людей не слухають нас, але вони спостерігають за нами. Вони помічають наш охайний одяг, ввічливу поведінку і приємну усмішку. Згодом наша поведінка може допомогти комусь зрозуміти, що його негативна думка про нас була неправильною. Піонери Сержо та Олінда розповідають: «Через хворобу ми деякий час не виходили на площу. Коли ми знову туди прийшли, перехожі запитували нас: “Що трапилося? Нам вас не вистачало”». Безсумнівно, якщо ми сіємо насіння Царства, не даючи «відпочинку своїй руці», то робимо цінний внесок у працю «свідчення всім народам» (Матв. 24:14). А головне, ми відчуваємо велику радість, бо знаємо, що Єгова нас схвалює. Він любить усіх тих, хто витривало приносить плід! (Луки 8:15). w18.05 16, абз. 16—18
|
