Єгова з любові подбав про чужинців, які жили в Ізраїлі. Наприклад, вони мали право збирати залишки врожаю (Лев. 19:9, 10). Єгова міг просто дати ізраїльтянам наказ поважати чужинців. Натомість він заохочував їх виявляти співчуття (Вих. 23:9). Ізраїльтяни добре знали, «що таке бути чужинцем». Навіть до того, як євреї стали рабами, єгиптяни, ймовірно, трималися від них осторонь через національну гордість та релігійні упередження (Бут. 43:32; 46:34; Вих. 1:11—14). Будучи чужинцями в єгипетському краю, ізраїльтяни зазнавали чимало страждань. Тому Єгова очікував, що вони ставитимуться до чужинців, котрі жили з ними, як до корінних жителів (Лев. 19:33, 34). Без сумніву, Єгова також ставиться з добротою до іноземців, які відвідують наші зібрання (Повт. 10:17—19; Мал. 3:5, 6). Якщо ми роздумуємо про їхні труднощі, як-от про дискримінацію і мовний бар’єр, то намагатимемося виявляти до них доброту і чуйність (1 Пет. 3:8). w16.101:3—5
|
