Засмучений тим, що не було «дому», присвяченого Єгові, Давид захотів побудувати для нього храм. Однак Єгова дав інший наказ, як зазначено в сьогоднішньому вірші. Єгова з любов’ю запевнив Давида, що й далі буде благословляти його, але храм побудує Давидів син Соломон. Як відреагував Давид? (1 Хр. 17:1—4, 8, 11, 12; 29:1). Давид не сидів склавши руки і не зосереджувався на тому, що слава за будівництво храму належатиме не йому. Храм і справді став відомий як Соломонів, а не Давидів. Можливо, Давид був розчарований, що йому не вдасться здійснити бажання свого серця, але він усіма силами підтримував будівництво. Він із завзяттям зібрав робітників, а також приготував залізо, мідь, срібло, золото і кедрову деревину. Крім того, він заохотив Соломона такими словами: «А тепер, сину мій, нехай Єгова буде з тобою, і ти матимеш успіх та побудуєш дім для свого Бога Єгови» (1 Хр. 22:11, 14—16). w17.01 5:6, 7
|
