Єгова не хоче, аби його служителі жили в крайній бідності (Пс. 37:25). Божі слуги у давні часи не раз переселялися, коли потрапляли в скруту. Щоб врятуватись від голодної смерті, патріарх Яків послав своїх синів до Єгипту купити їжі (Бут. 42:1, 2). Нині більшість людей, які вирішили емігрувати, покинули свої домівки не через голод. Нерідко їм доводиться працювати, тому що вони мають великі борги. Інші лише прагнуть підняти життєвий рівень своєї сім’ї. За Ісусових днів чимало людей теж перебували в скрутному становищі і, ймовірно, думали, що почувалися б щасливішими та безпечнішими, якби лише мали більше грошей (Марка 14:7). Але Ісус хотів, аби люди надіялися на щось інше. Він прагнув, щоб вони покладалися на Джерело вічного багатства — Єгову. У Нагірній проповіді Ісус пояснив, що справжнє щастя і безпека залежать не від матеріальних речей чи від наших зусиль, а від дружби з нашим небесним Батьком. w14 15.4 3:4, 5
|
