Як «улюблені діти» Єгови, ми докладаємо всіх сил, щоб наслідувати його. Ми наслідуємо Бога, ставлячись до інших з любов’ю й добротою, а також з готовністю прощаючи їм помилки. Коли ті, хто не знає Бога, бачать наші добрі вчинки, це може спонукати їх більше дізнатися про нього (1 Пет. 2:12). Християнські батьки мають наслідувати Єгову в стосунках зі своїми дітьми. Тоді в їхніх дітей може з’явитися бажання самим розвинути дружбу з нашим люблячим Батьком. Ми пишаємося нашим небесним Батьком Єговою і хочемо, щоб інші познайомилися з ним. У своєму серці ми відчуваємо те саме, що й цар Давид, який написав: «Я буду хвалитися Єговою» (Пс. 34:2). А що, коли ми невпевнені в собі? Як нам набути сміливості, щоб говорити про Єгову? Зосереджуймося на тому, як це тішитиме Єгову і яку величезну користь принесе іншим. Єгова дасть нам необхідну мужність. Він допоміг набратися сміливості нашим братам у першому столітті, тож допоможе і нам (1 Фес. 2:2). w20.02 11, абз. 12, 13
|