Йосафат, подібно до свого батька Аси, залишався відданим Богові, навіть коли йому загрожувало незліченне вороже військо (2 Хр. 20:2—4). Хоча Йосафат налякався, він «постановив шукати Єгову». У молитві цар смиренно визнав, що він і його народ були «безсилі перед цим великим полчищем» і не знали, що робити. Він повністю покладався на Єгову, як записано в сьогоднішньому вірші. Іноді ми, так само як Йосафат, можемо не знати, що робити, і навіть боятися (2 Кор. 4:8, 9). Але згадаймо, що зробив Йосафат. Цар привселюдно помолився до Єгови і визнав перед ним, наскільки безсилим почувається він і його народ (2 Хр. 20:5). Ті, хто бере духовний провід у сім’ї, можуть наслідувати приклад Йосафата і просити в Єгови керівництва й сил, щоб подолати проблему, з якою стикнулися. Не соромтеся згадувати про це, коли молитеся з сім’єю. Тоді члени сім’ї бачитимуть вашу довіру до Єгови. Бог допомагав Йосафату, тож він допоможе й вам. w17.03
|
