Субота, 21.12.2024, 15:50

Духовний сайт!

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 44
Погода в свiтi
Статистика

Онлайн всього: 36
Гостей: 36
Користувачів: 0
годинник
Точний час в Краматорську
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Грудень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Архів записів
Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites
  • Головна » 2012 » Грудень » 25 » Намагання усунути Боже ім’я
    05:39
    Намагання усунути Боже ім’я

    Намагання усунути Боже ім’я

    ХАНАНІЯ бен Терадіон — юдейський вчений II століття. Він організовував публічні зібрання, на яких навчав з Тори — сувою, що містить перших п’ять біблійних книг. Бен Терадіон вживав ім’я Бога і навчав про нього інших. І в цьому немає нічого дивного, адже в перших п’яти книгах Біблії Боже ім’я з’являється понад 1800 разів. Чи ж міг він, навчаючи Тори, не згадувати імені Бога?

    Однак тоді для юдейських вчених були досить небезпечні часи. За словами єврейських істориків, римський імператор забороняв під загрозою смерті поширювати чи сповідувати юдаїзм. Отож, римляни невдовзі заарештували Хананію бен Терадіона. Під час арешту в нього знайшли сувій Тори. Коли Хананія постав перед обвинувачами, він щиро визнав, що навчає Святого Письма, оскільки так велить Божа заповідь. Цей юдейський вчений отримав смертний вирок.

    У день страти Хананію обмотали сувоєм, який був при ньому в час арешту, і спалили на вогнищі. В «Юдейській енциклопедії» (англ.) сказано, що «йому поклали на серце змочені у воді шматки вовни, аби він помер не відразу, а довше мучився». Дружину Хананії бен Терадіона також стратили, а доньку продали в дім розпусти.

    Хоча цей брутальний злочин заподіяли римляни, Хананію засуджували навіть юдеї. У Талмуді* говориться, що він «заслужив таке покарання, адже повністю вимовляв Боже ім’я». Так, юдеї вважали, що вимовляти вголос Боже ім’я — це серйозний гріх.

    Третя заповідь

    Очевидно, протягом I — II століть н. е. серед юдеїв дуже поширився забобон стосовно вживання Божого імені. У Мішні (збірка рабинських коментарів, які лягли в основу Талмуда) зазначається, що «той, хто вимовить Боже ім’я так, як воно має вимовлятися», не отримає обіцяної Богом частки в майбутньому земному Раю.

    Що ж стало причиною такої заборони? Дехто стверджує, що євреї вважали Боже ім’я занадто святим, аби недосконалі люди вимовляли його. Багато хто навіть сумнівався, чи це ім’я можна писати. Згідно з одним джерелом, такі побоювання існували тому, що папір, на якому писалося Боже ім’я, пізніше могли викинути, і таким чином воно би осквернилося.

    У «Юдейській енциклопедії» (англ.) повідомляється, що «ім’я ЙГВГ перестали вимовляти... через неправильне розуміння третьої Божої заповіді». У третій з десяти заповідей, які Бог дав ізраїльтянам, сказано: «Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно» (Вихід 20:7). Однак Боже застереження про неналежне вживання його імені перетворилось на забобон.

    Сьогодні, безсумнівно, ніхто не став би стверджувати, що Бог хоче, аби особа, яка промовила його ім’я, була живцем спалена. Але юдейські забобони стосовно Божого імені живі й донині. Багато хто і далі вважає тетраграму «іменем, яке не можна вимовляти». У деяких колах, щоб не порушити традиції, Боже ім’я свідомо вимовляють неправильно. Наприклад, замість Яг (скороченої форми Божого імені) говорять Каг. А замість алілуя — алілукаг. Дехто навіть не пише слово «Бог», замінюючи одну-дві літери прочерком. Скажімо, слово «Бог» пишуть як «Б-г».

    Подальші спроби приховати Боже ім’я

    Але юдаїзм — це не єдина релігія, яка уникає Божого імені. Ієронім, католицький священик і секретар папи Дамазія I, у 405 році н. е. закінчив переклад Біблії на латинську. Цей переклад став відомий як латинська Вульгата. В цілій Біблії Ієронім жодного разу не вжив Божого імені. Як було заведено у той час, він заміняв ім’я Єгова словами «Господь» і «Бог». Вульгата стала першим авторитетним католицьким перекладом Біблії та основою для перекладів Божого Слова на інші мови.

    У 1610 році з латинської Вульгати був зроблений католицький переклад Біблії на англійську мову, який дістав назву «Переклад Дуея». Тож не дивно, що і в цьому перекладі не знайдеш імені Бога. Цікаво, що «Переклад Дуея» був дуже авторитетним, адже до 1940 року він вважався єдиним офіційним перекладом Біблії для англомовних католиків. Як видно, ім’я Бога віками приховувалося від мільйонів відданих католиків.

    А що сказати про англійську «Біблію короля Якова»? У 1604 році король Англії Яків І доручив групі вчених перекласти Біблію на англійську мову. Приблизно через сім років «Біблія короля Якова», знана також як «Авторизований переклад», побачила світ.

    У «Біблії короля Якова» перекладачі також вирішили не вживати Боже ім’я, хіба що у кількох віршах. Здебільшого тетраграму заміняли словами «ГОСПОДЬ» або «БОГ». Цей переклад став для мільйонів стандартною Біблією. В енциклопедії «Уорлд бук» говориться, що «понад 200 років після виходу «Біблії короля Якова» не з’являлося жодного вагомішого перекладу Біблії англійською мовою. Увесь той час це був найпоширеніший переклад в англомовному світі».

    Ці три переклади є одними з багатьох, в яких протягом століть упускали або ж заміняли Боже ім’я. Тому не дивно, що більшість тих, хто вважає себе християнами, сьогодні не вживають цього імені, а то й взагалі не знають його. Щоправда, деякі перекладачі Біблії все-таки залишали Боже ім’я у своїх перекладах. Але більшість таких перекладів з’явились порівняно недавно і майже не змінили ставлення загалу до Божого імені.

    Звичай, що суперечить Божій волі

    Звичай не вживати ім’я Бога ґрунтується виключно на людських традиціях, а не на біблійних вченнях. «Тора абсолютно не забороняє вимовляти Боже ім’я. Адже, як видно зі Святого Письма, це ім’я вживалося досить часто»,— пояснює юдейський дослідник Трейсі Річ, автор веб-сайту «Юдаїзм 101». Справді, в біблійні часи поклонники Бога вживали його ім’я.

    Безсумнівно, наше поклоніння буде приємне Єгові, коли ми знатимемо і вживатимемо його ім’я, так само як це робили Божі служителі в біблійні часи. Це перший крок до Бога. Єгова сам заохочує нас до цього. У його натхненому слові написано: «Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас» (Якова 4:8). Але чи смертна людина може втішатися близькими стосунками зі Всемогутнім Богом? З наступної статті ви дізнаєтесь, як наблизитись до нашого Творця.

    [Примітка]

    Талмуд — це збірка древніх юдейський традицій, найсвятіша і найвпливовіша письмова пам’ятка юдаїзму.

    [Рамка на сторінці 6]

    Алілуя

      Що спадає вам на думку, коли ви чуєте слово «алілуя»? Можливо, пригадується музичний шедевр Генделя «Месія» (1700-ті роки), у якому хор виконує величне «Алілуя». Або ж відома американська патріотична пісня «Військовий гімн республіки», знана також як «Слава, алілуя». Немає значення, де саме, проте ви, безсумнівно, чули слово «алілуя». А може й самі колись вживали його. Чи знаєте, що воно означає?

      Алілуя  транслітерація єврейського вислову галелу-йа́г, означає «хваліть Яг».

      Яг  поетична скорочена форма Божого імені Єгова. У Біблії вона з’являється понад 50 разів, здебільшого як частина слова «алілуя».

    [Рамка на сторінці 7]

    Чи ваше ім’я містить ім’я Бога?

      Чимало біблійних імен залишаються популярними й нині. До складу деяких давньоєврейських імен входило Боже ім’я. Ось кілька прикладів таких імен та їхні значення. Можливо, серед них є і ваше ім’я.

    Іванна — «Єгова був милостивим».

    Ілля — «мій Бог — Єгова».

    Іван — «Єгова виявив благодать».

    Йонатан — «Єгова дав».

    Йосип — «Нехай Яг додасть»*.

    Ісус — «Єгова є спасіння».

    [Примітка]

    Яг — це скорочена форма імені Єгова.

    [Рамка на сторінці 8]

    Як Бога названо в Біблії

      У тексті оригіналу Єврейських Писань Бога названо Всемогутнім, Творцем, Отцем і Господом. Але Боже особисте ім’я виступає тут значно частіше, ніж усі його титули разом узяті. Безсумнівно, Божа воля полягає в тому, аби ми вживали його ім’я. Зверніть увагу, як ще названо Бога в тексті оригіналу Єврейських Писань.

    Єгова — 6973 рази.

    Бог — 2605 разів.

    Всемогутній — 48 разів.

    Господь — 40 разів.

    Сотворитель — 25 разів.

    Творець — 7 разів.

    Отець — 7 разів.

    Старий днями — 3 рази.

    Величний Учитель — 2 рази.

    [Рамка на сторінці 9]

    Бог, який дає усьому початок

      Науковці поки не дійшли цілковитої згоди стосовно значення Божого імені. А втім, провівши ретельні дослідження, багато з них вважає, що це ім’я є формою єврейського дієслова гава́г (ставати) і буквально означає «Він спричиняє ставати».

      Отож, як записано в книзі Вихід 3:14 у «Перекладі нового світу» (англ.)*, коли Мойсей запитав Бога про його ім’я, він відповів: «Я виявлюся тим, ким я виявлюся». Потім додав: «Отак скажеш Ізраїлевим синам: Я виявлюся послав мене до вас».

      Це ім’я дуже добре характеризує Бога, адже він може спричинити усе, що хоче. Ніщо не в стані перешкодити йому стати тим, ким потрібно для виконання своєї волі. Божі наміри й обітниці завжди сповнюються. Ніхто не заперечить, що Бог є Творцем, який має необмежену здатність давати всьому початок. Він започаткував увесь матеріальний світ і створив міріади духовних осіб. Справді, Єгова — Бог, який дає усьому початок!

    [Примітка]

    Опублікований Свідками Єгови.

    [Ілюстрація на сторінці 5]

    Рельєф із зображенням страти Хананії бен Терадіона.

    [Ілюстрації на сторінках 8, 9]

    Місця, де збереглось Боже ім’я:

    1. Церква в Ломборзі (Данія, XVII століття).

    2. Вітраж собору в Берні (Швейцарія).

    3. Рукопис Мертвого моря давньоєврейською мовою (Ізраїль, бл. 30—50 років н. е.).

    [Відомості про джерело]

    Shrine of the Book, Israel Museum, Jerusalem

    4. Шведська монета, 1600 рік.

    [Відомості про джерело]

    Kungl. Myntkabinettet, Sveriges Ekonomiska Museum

    5. Німецький молитовник, 1770 рік.

    [Відомості про джерело]

    From the book Die Lust der Heiligen an Jehova. Oder: Gebaet-Buch, 1770

    6. Напис на камені (Баварія, Німеччина).

    7. Моавський камінь, 830 рік до н. е. (Париж, Франція).

    [Відомості про джерело]

    Musée du Louvre, Paris

    8. Розпис на склепінні собору (Ольтен, Швейцарія).

    Переглядів: 597 | Додав: andrey91399 | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0