Божий пророк Михей бачив, як ізраїльтяни почали занепадати духовно і під правлінням злого царя Ахаза дійшли до плачевного стану (Мих. 7:2—6). Михей прирівнює невірних ізраїльтян до «будяка» і «терену». Подібно як будяки чи терни можуть поранити того, хто зайде між них, ті зіпсуті ізраїльтяни завдавали шкоди кожному, з ким мали справу. Вони настільки зіпсувалися, що навіть розривали родинні узи. Пророк розумів, що самотужки не зможе змінити ситуацію, тому вилив своє серце перед Єговою. Відтак він терпеливо чекав, коли Єгова почне діяти. Михей не сумнівався, що у свій час Бог втрутиться. Нам, як і Михею, теж доводиться жити серед самолюбних людей. Чимало людей є «невдячними... не виявляють відданості, не мають природної любові» (2 Тим. 3:2, 3). w13 15.11 2:3, 4
|
