Ми бачимо, як діє цей принцип, коли трапляються стихійні лиха. У грудні 2011 року тропічний шторм приніс повінь на філіппінський острів Мінданао. За одну ніч було затоплено понад 40 000 будинків, у тому числі будинки багатьох наших братів і сестер. А втім, за повідомленням філіалу, «ще до того як почали діяти комітети з надання допомоги, християнські брати з інших місцевостей вже надсилали допомогу». Щось подібне було у східній Японії, коли там стався потужний землетрус і в результаті відбулося цунамі. Тоді чимало братів і сестер зазнали великих втрат. Дехто залишився фактично ні з чим. Ось що розповідає член комітету з надання допомоги: «Брати з усієї Японії діяли як одне ціле, намагаючись допомагати одні одним. Навіть приїхали брати з США, щоб надати допомогу. Коли їх запитали, чому вони приїхали так здалека, вони відповіли: “Ми об’єднані з нашими братами в Японії, а вони потребують допомоги”». Хіба ти не пишаєшся тим, що належиш до організації, яка так дбає про своїх членів? w14 15.12 3:19, 20
|
