Всі ми народжуємося недосконалими (Рим. 5:12, 19). Тож інколи хтось у зборі може ранити наші почуття словом або вчинком. Цим може випробовуватися наша любов до Єгови і до людей. Як ми будемо поводитися в таких ситуаціях? Наприклад, двоє синів первосвященика Ілія не дотримувалися законів Єгови. У Біблії сказано: «Сини ж Ілія були людьми неправедними, вони не зважали на Єгову» (1 Сам. 2:12). Хоча на їхньому батькові лежала відповідальність підтримувати правдиве поклоніння, вони чинили дуже серйозні гріхи. Ілій знав про це і мав обов’язок виправляти своїх синів. Але він нехтував цим обов’язком і поблажливо ставився до них. У результаті Бог засудив рід Ілія (1 Сам. 3:10—14). Пізніше його нащадкам було заборонено служити первосвящениками. А що, коли б ви жили за часу Ілія? Як би ви реагували на те, що Ілій дивився крізь пальці на гріх своїх синів? Чи стало б це для вас каменем спотикання і чи припинили б ви через це служити Богові? w16.06 4:5, 6
|
