Якщо ми маємо сердечні стосунки з Єговою, то будемо «виконавцями слова, а не лише слухачами» (Як. 1:22—25). Виконавець має віру, що спонукує його до таких діл, як ревне проповідування й участь у християнських зібраннях. Оскільки ми дійсно любимо Бога, то будемо слухатися його «Закону досконалого», який охоплює все те, чого Єгова вимагає від кожного з нас (Пс. 19:8—12). Любов до Бога спонукуватиме нас часто звертатися до нього в щирій молитві. Очевидно натякаючи на щоденне спалювання фіміаму, чого вимагала Закон-угода, псалмоспівець Давид сказав: «Нехай стане молитва моя як кадило перед лицем Твоїм [Єгово], підношення рук моїх — як жертва вечірня» (Пс. 141:2; Вих. 30:7, 8). Тож хай наші скромні прохання, палкі благання і сердечні слова хвали та подяки Богові будуть наче пахучий фіміам, що символізує прийнятні молитви (Об’яв. 5:8).w14 15.6 1:20, 21
|
