Ісус зберігав цілком врівноважений погляд на задоволення. Він був на «весіллі» і на «великому бенкеті» (Ів. 2:1—10). Коли на весіллі закінчилося вино, він чудом перетворив воду на вино. Усе ж Ісус не віддавався життєвим задоволенням. Він ставив Єгову на перше місце в житті і не шкодував для інших свого часу й сил. Щоб люди могли жити вічно, Ісус з готовністю зніс болісну смерть на стовпі. Звертаючись до тих, хто йтиме його слідами, він сказав: «Щасливі ви, коли через мене люди ганьблять та переслідують вас і наговорюють на вас усіляку неправду. Тіштеся і переповнюйтесь радістю, бо в небі вас чекає велика нагорода» (Матв. 5:11, 12). Якщо ми по-справжньому любимо Бога, то будемо виявляти обачність і уникати не лише того, що точно не подобається Єгові, але й того, що, на наш погляд, може не подобатися йому (Матв. 22:37, 38). w18.01 26, абз. 16—18
|
