ПЕРШОЮ світовою державою в біблійній історії був Єгипет — країна, де протікає велична річка Ніл і височать славнозвісні піраміди. Тут за часу правління одного з єгипетських правителів сформувався ізраїльський народ. В Єгипті також народився і здобув освіту Мойсей, автор перших п’яти книг Біблії. Чи історія та археологія підтверджують те, що Мойсей писав про цю стародавню державу? Розгляньмо кілька фактів.

                     Титули і терміни.

Про достовірність історичних записів часто свідчать деталі — звичаї, етикет, імена, титули урядовців тощо. Наскільки точними є деталі, згадані в Буття і Вихід — перших двох біблійних книгах? У книжці «Нове світло на походження євреїв» Героу Дункан схвально висловився про письменника книги Вихід та книги Буття, в якій описана історія Йосипа, сина патріарха Якова. Ось що Дункан зазначив: «[Біблійний письменник] добре знав мову єгиптян, їхні звичаї і вірування, життя й етикет при дворі фараона та єгипетський бюрократизм». Він додає: «[Письменник] використовує відповідний титул і вживає його власне так, як це робили в описаний ним період... Найпереконливішим доказом того, що письменники Старого Завіту добре знали єгипетську культуру, є використання титулу “фараон” в різні періоди». Дункан також пише: «Коли [письменник] розповідає про візит його персонажів до фараона, то чітко показує, що вони дотримуються належного придворного етикету і вживають відповідну мову».

Виготовлення цегли.

В єгипетському рабстві ізраїльтяни виробляли цеглу з глини та соломи, яка була в’яжучим матеріалом (Вихід 1:14; 5:6—18)*. У книжці «Стародавні єгипетські промисли та матеріали», яка вийшла багато років тому, говориться: «Мало де [виготовлення цегли] було настільки поширеним, як у Єгипті. Висушена на сонці цегла завжди була й досі залишається характерним для цієї країни будматеріалом». У праці теж згадується, що «єгиптяни використовували солому у виробництві цегли», а це підтверджує достовірність Біблії навіть у деталях.

Гоління.

У стародавні часи ізраїльські чоловіки носили бороди. Але Біблія розповідає, що Йосип, перш ніж з’явитися перед фараоном, побрився (Буття 41:14). Чому він це зробив? Згідно з єгипетським звичаєм і етикетом волосся на обличчі вважалось ознакою нечистоти. «[Єгиптяни] пишалися тим, що були чисто виголені»,— говориться в книжці «Повсякденне життя в стародавньому Єгипті». У місцях поховання часто знаходили косметичні набори, що складалися з бритви, щипчиків і дзеркал. З усього видно, що Мойсей був скрупульозним літописцем. Те саме можна сказати про інших письменників Біблії, які викладали події, пов’язані зі стародавнім Єгиптом.

Торгівля.

Єремія, який написав дві книги Царів, детально розповів про те, як цар Соломон купував у єгиптян і хіттеян коней та колісниці. Колісниця коштувала «шість сотень шеклів срібла, а кінь... сто й п’ятдесят», тобто четверту частину ціни колісниці (1 Царів 10:29).

Згідно з книжкою «Археологія і релігія ізраїльтян», грецький історик Геродот, а також археологічні знахідки підтверджують, що за правління Соломона велася жвава торгівля конями і колісницями. «Було встановлено, що вартість чотирьох коней завжди дорівнювала вартості однієї єгипетської колісниці»,— зазначається у вищезгаданій книжці. Як бачимо, цифри, подані в Біблії, відповідали дійсності.

Військова хроніка.

Єремія та Ездра також згадують, що «п’ятого року [юдейського] царя Рехав’ама», тобто 993 року до н. е., в Юду вдерся фараон Шішак (1 Царів 14:25—28; 2 Хронік 12:1—12). Довгий час не було жодних джерел, окрім Біблії, які б повідомляли про це вторгнення. Однак згодом знайшли рельєф на стіні єгипетського храму в Карнаку (територія стародавніх Фів).

На рельєфі зображено, як Шішак, стоячи перед богом Амоном, замахується на полонених. Також там викарбувані назви завойованих ізраїльських міст, багато з яких ототожнюють з біблійними містами. Крім того, на рельєфі згадується «Аврамове поле» — це перше повідомлення про біблійного патріарха Авраама у єгипетських джерелах (Буття 25:7—10).

Тож зрозуміло, що Біблія не є книгою вигадок. Її письменники усвідомлювали свою підзвітність Богові, тому завжди писали правду, навіть коли вона була гіркою, як у випадку з перемогою Шішака над Юдою. Така правдивість дуже відрізняється від прикрашених і нереалістичних хронік єгипетських літописців, які ніколи не виставляли в негативному світлі своїх правителів чи народ.

Лише Бог Єгова, Автор Біблії, може безпомилково передбачати майбутнє. Наприклад, він надихнув Єремію записати пророцтва про два єгипетських міста — Мемфіс та Фіви. Мемфіс, чи Ноф, був відомим комерційним, політичним і релігійним центром. Але Бог сказав: «Стане спустошенням Ноф, і він спалений буде,— і в ньому не буде мешканця» (Єремії 46:19). Так і сталося. У книжці «Слідами законодавця Мойсея» зазначається, що арабські завойовники пограбували «руїни величезного Мемфіса», розібравши камені для будівництва. Нині «в районі цього стародавнього міста на чорній землі не побачиш жодного каменя».

Те саме сталося з містом Фіви і з його безсилими богами. Колись воно називалося Но-Амон чи просто Но і було столицею Єгипту та головним центром поклоніння богові Амону. Ось що Єгова передрік про це місто: «Я покараю Амона із Но, і фараона, і Єгипет, і богів його... І дам їх... в руку Навуходоносора, царя вавилонського» (Єремії 46:25, 26). Це пророцтво збулося. Вавилонський цар справді захопив Єгипет і його славетне місто Но-Амон. Після того як 525 року до н. е. перський правитель Камбіз ІІ напав на це місто, воно остаточно занепало. Зрештою Но-Амон був цілковито зруйнований римлянами. Отож Біблія, на відміну від інших книг, містить правдиві пророцтва. Тому можна довіряти усьому, що вона передрікає і на наш час.

Перше біблійне пророцтво записав Мойсей. Зробив він це тоді, коли Єгипет був могутньою світовою державою*. Воно міститься в Буття 3:15 і передрікає, що Бог дасть «насіння», тобто нащадка, який знищить Сатану і його «насіння» — тих, хто наслідує його злі діла (Івана 8:44; 1 Івана 3:8). Основною частиною обіцяного Богом «насіння» став Месія, Ісус Христос (Луки 2:9—14).

Христос запанує над цілою землею й усуне все зло та деспотичні людські уряди. Тоді вже не буде панувати людина над людиною «на лихо для неї» (Екклезіяста 8:9). Так само як колись Ісус Навин увів Ізраїль в Обіцяну землю, Ісус Христос безпечно впровадить «великий натовп» богобоязливих людей у величнішу Обіцяну землю — землю, яка стане всесвітнім раєм (Об’явлення 7:9, 10, 14, 17; Луки 23:43).

Ця чудова надія перекликається із пророцтвом з Йова 33:24, 25, яке було записане за часів стародавнього Єгипту. Там сказано, що Бог через воскресіння звільнить людей з «гробу». Отож вічним життям у раю на землі втішатимуться не лише ті, хто переживе прийдешнє знищення безбожних, але й мільйони воскреслих (Дії 24:15). В Об’явлення 21:3, 4 говориться: «Намет Бога з людьми... Він витре кожну сльозу з їхніх очей. І вже не буде ані смерті, ані жалоби, ані голосіння, ані болю».

У наступній статті цієї рубрики розповідатиметься про іншу державу — стародавню Ассирію, яка з’явилась на світовій арені після Єгипту. Ви побачите інші докази достовірності біблійної історії та пророцтв.