У біблійні часи управителем був раб, якого пан призначав доглядати за господарством або вести його справи. Зазвичай управитель мав певну владу і дбав про майно свого пана, розпоряджався грошима та наглядав за іншими слугами. Прикладом такого управителя є Елі-Езер. Авраам доручив йому піклуватися про свій великий маєток, а також, можливо, саме його послав у Месопотамію, щоб знайти дружину для свого сина, Ісака. Це була дуже серйозна відповідальність (Бут. 13:2; 15:2; 24:2—4). Авраамів правнук Йосип наглядав за господарством Потіфара (Бут. 39:1, 2). З часом Йосип уже сам мав управителя, який керував «над домом Йосиповим». Цей управитель піклувався про десятьох братів Йосипа, котрі прийшли до нього. За Йосиповим наказом він влаштував його братам випробування зі срібною чашею. Як видно, господарі багато чого доручали своїм управителям (Бут. 43:19—25; 44:1—12). w12 15.12 2:3—5
