Ісус взяв з собою на високу гору Петра, Якова та Івана. Там вони побачили дивовижне видіння. Обличчя Ісуса яскраво сяяло, а вбрання виблискувало. Дві постаті, які представляли Мойсея та Іллю, почали розмовляти з Ісусом про його близьку смерть і воскресіння (Луки 9:29—32). Потім їх огорнула ясна хмара, і вони почули голос із хмари — голос Бога! Видіння преображення давало уявлення про Ісусову майбутню славу і владу як Царя Божого Царства. Безперечно, це підбадьорило та зміцнило Христа перед стражданнями і болісною смертю, яку він мав знести. Крім того, це видіння поглибило віру учнів і підготувало їх до випробувань їхньої непорочності та до багаторічної праці. Приблизно через 30 років апостол Петро згадав про преображення, яке він ще добре пам’ятав (2 Пет. 1:16—18). w19.03 10, абз. 7, 8
