Ісус мав на увазі свободу від найбільшого поневолення і гніту — від рабства гріха (Ів. 8:34). Через гріх ми не тільки чинимо зло, але й не робимо того, що, як нам відомо, є правильним або в наших силах. У цьому розумінні ми є рабами гріха, і, як результат, зазнаємо́ розчарувань, болю, страждань і зрештою помираємо (Рим. 6:23). Ми зможемо отримати справжню свободу, яку мали колись наші перші прабатьки, лише тоді, коли пута гріха будуть скинуті. Слова Ісуса: «Якщо ви перебуваєте в моєму слові» — вказують на те, що нам необхідно дотримуватися певних вимог чи діяти в певних рамках, щоб він звільнив нас (Ів. 8:31). Ставши присвяченими християнами, ми зреклися себе і вирішили жити в рамках учень Христа, які він встановив для своїх учнів (Матв. 16:24). Як і пообіцяв Ісус, ми будемо справді вільними тоді, коли повною мірою відчуємо на собі благословення його викупної жертви. w18.04 7, абз. 14—16
|
