Духовний сайт!

Яка мета людського життя?

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО ЗНАТИ? Багатьох дуже пригнічує думка про те, що життя не має змісту. Втім, якщо людина розуміє, в чому мета життя, вона здатна вистояти будь-які труднощі та негаразди. Невролог Віктор Франкл, який пережив Голокост, писав: «Я насмілюсь сказати, що більше ніщо у світі не допоможе так ефективно людині вижити навіть у найскладніших умовах, як знаття того, що життя має сенс».

Щоправда, кожен по-своєму розуміє сенс буття. На думку багатьох, людина сама визначає, заради чого їй варто жити. А от прихильники еволюційної теорії вчать, що життя взагалі не має жодної високої мети.

Знайти логічне пояснення того, у чому полягає сенс життя, може допомогти наш Життєдавець, Бог Єгова. Подивімось, що про це сказано в Його Слові.

З Біблії ми довідуємось, що Бог Єгова створив перших людей з конкретним наміром. Єгова наказав їм:

Буття 1:28: «Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі».

Бог мав на меті, щоб Адам, Єва та їхні діти перетворили всю землю на рай. Він не хотів, щоб ми старіли й помирали. Він теж не хотів, щоб люди нищили природу. Але через немудре рішення наших прабатьків усі ми стали грішними та смертними (Буття 3:2—6; Римлян 5:12). Та попри це задум Єгови щодо людства і землі не змінився. Невдовзі наша земля стане раєм (Ісаї 55:10, 11).

Єгова створив нас так, що ми можемо виконувати його намір. Для цього потрібно належно застосовувати свої фізичні та розумові здібності. Люди не створені, щоб бути незалежними від Бога. Розгляньмо кілька біблійних віршів і подивімось, чого Бог очікує від нас.

Екклезіяста 12:13: «Підсумок усього почутого: Бога бійся, і чини Його заповіді, бо належить це кожній людині».

Михея 6:8: «Чого пожадає від тебе Господь... чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно».

Матвія 22:37—39: «„Люби Єгову, Бога свого, всім серцем, всією душею і всім розумом". Це — перша й найбільша заповідь. І друга подібна до неї: „Люби свого ближнього, як самого себе"».

Щоб якийсь механізм працював справно, його треба використовувати лише за призначенням і згідно з задумом конструктора. Подібно є і з нами. Ми уникнемо духовних, психічних, емоційних і фізичних проблем, якщо будемо жити так, як цього очікує від нас Творець. Розгляньмо, як розуміння Божого наміру може принести нам душевний спокій.

Коли визначаємо, що в житті найважливіше. Чимало людей живе заради накопичення матеріальних статків. Проте Біблія застерігає: «Ті, хто має мету розбагатіти, потрапляють у пастку й піддаються спокусі та багатьом безумним і шкідливим бажанням» (1 Тимофія 6:9, 10).

З іншого боку, якщо навчитись любити Бога, а не гроші, можна бути по-справжньому щасливим (1 Тимофія 6:7, 8). Нам треба наполегливо працювати, аби задовольняти свої матеріальні потреби (Ефесян 4:28). Але водночас зважати на Ісусове застереження: «Ніхто не може бути рабом двох панів, бо якщо одного з них він буде любити й горнутися до нього, то іншого він обов’язково зненавидить або принаймні ним знехтує. Не можете бути рабами Бога і Багатства» (Матвія 6:24).

Отже, той, хто любить Бога, ставить на перше місце в житті не роботу і гонитву за багатством, а виконання Його волі. Така особа впевнена, що Бог дбатиме про неї, якщо вона буде зосереджуватися на Його волі. Адже Єгова піклується про вірних йому людей (Матвія 6:25—33).

У стосунках з іншими. Багато хто ставиться зверхньо до інших. У світі бракує миру та спокою, бо люди самолюбні й не мають «природної любові» (2 Тимофія 3:2, 3). Коли хтось їх розчаровує чи незгідний з ними, вони зразу ж виявляють «озлобленість, гнів, лютість, крик та образливу мову» (Ефесян 4:31). Замість того щоб сприяти душевному миру, такі нестримливі люди лише роздражнюють сварку (Приповістей 15:18).

Ті, хто слухається Божого наказу любити свого ближнього, як самого себе, є «добрі одні до одних» і виявляють «сердечне співчуття» та з готовністю прощають одні одних (Ефесян 4:32; Колосян 3:13). Коли інші ставляться до них неприязно, вони намагаються наслідувати Ісуса. Він, «коли його злословили... не злословив у відповідь» (1 Петра 2:23). Подібно до Ісуса, вони розуміють, що справжню радість відчуваєш тоді, коли служиш іншим, навіть якщо вони невдячні (Матвія 20:25—28; Івана 13:14, 15; Дії 20:35). Бог Єгова дає свій дух тим, хто наслідує Його сина, і завдяки цьому вони мають справжній мир (Галатів 5:22).

А як пов’язаний душевний мир з нашим поглядом на майбутнє?

Людина повинна чітко розуміти, в чому мета життя.

Ісус навчає нас, як здобути душевний мир.