ОСКІЛЬКИ самотність — це дуже сильне почуття, побороти її досить
нелегко. Але як здобути перемогу у цій боротьбі? Що робити, аби подолати
самотність?
Олена* була досить самостійна, але бачила, що їй погано самій. Ще з
дитинства Олені бракувало спілкування з батьками. Якось, щоб привернути їхню
увагу, вона закрилася у своїй кімнаті і довгий час не виходила. Олена пригадує:
«У мене почались розлади харчування та депресія. Я говорила собі: для чого
перейматись почуттями батьків, коли їх зовсім не хвилюють мої почуття? Тоді мені
прийшла думка, що від самотності допоможе звільнитись одруження. Отож я вирішила
створити сім’ю. Проте подумала: не добре руйнувати життя іншої людини, спершу
необхідно впорядкувати своє мислення! Я стала молитись до Єгови про допомогу,
виливаючи йому своє серце.
В Ісаї 41:10 я знайшла дуже підбадьорливі
слова: «Не бійся, з тобою-бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню Я тебе, і
тобі поможу, і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю». Ці слова додали сили,
оскільки я почувалась так, немов у мене немає батька. Тепер я регулярно читаю
Біблію і молюся до свого небесного Батька. Я навчилась перемагати
самотність».
Нерідко почуття самотності з’являється тоді, коли помирає близька
людина і серце переповнюється смутком. Шістнадцятилітня Ліля розповідає: «Мого
батька вбили, коли мені було п’ять років. Тоді я шукала розради в бабусі, проте
ніколи не відчувала, що вона мене любить. У дитинстві я особливо потребувала
любові, але майже ніхто її до мене не виявляв. Коли мені мало виповнитись
дев’ять років, я тричі намагалась накласти на себе руки. Думала, що тоді моїй
сім’ї буде значно легше, адже мама ледве зводила кінці з кінцями, аби
прогодувати мене та трьох моїх сестер. Саме в той час ми почали спілкуватися зі
Свідками Єгови. Молоде подружжя Свідків щиро цікавилось мною. Вони не раз
казали: «Для нас ти дуже дорога і ти нам потрібна». Слова «ти нам потрібна»
додали мені надзвичайної сили. Іноді я навіть не можу пояснити іншим, як
почуваюся. Але щоразу, читаючи статті з «Вартової башти» і «Пробудись!», вбачаю
в цих публікаціях сильну любов Єгови і висловлюю йому за це вдячність. Я зробила
багато змін. Тепер значно частіше сміюся і можу розповідати мамі про свої печалі
й радощі. Іноді все ще згадую минуле. Але тепер не думаю про самогубство і не
відокремлююсь від рідних. Завжди пригадую слова Давида: «Ради братті моєї та
друзів моїх я буду казати: «Мир тобі!» (Псалом 122:8).
Марта вже 22 роки розлучена. Вона сама виховала дитину. «Я
усвідомлювала, що багато чого мені не вдалося досягти, і почувалась нікчемною та
одинокою»,— розповідає Марта. Як вона змогла подолати ці почуття? Марта пояснює:
«Найліпше в таких ситуаціях відразу розповідати про все Богу Єгові. Коли я молюся, не почуваюся самотньою. Єгова
розуміє нас ліпше, ніж ми самі. Також я завжди намагаюсь більше цікавитись
іншими. Повночасне служіння — це для мене найліпший захист від негативних
почуттів. Коли у служінні розмовляю про благословення Божого Царства, зустрічаю
людей, які дуже пригнічені своїми проблемами і не мають жодної надії на ліпше
життя. Тоді усвідомлюю, що маю вагомі підстави жити і далі боротися».
Софії 93 роки, її єдина донька служить місіонеркою в іншій країні.
Софія розповідає, як їй вдається перемагати самотність: «Моя донька з чоловіком
отримали запрошення у «Ґілеад» — біблійну школу Товариства «Вартова башта». Коли
вони довідались про це, їхні обличчя сяяли від радості, і я раділа разом з ними.
Але згодом їх призначили служити закордоном, і тоді я відчула себе егоїсткою. Я
знала, що їх вже не буде біля мене, і через це мені було сумно. Пригадалась
історія з 11-го розділу книги Суддів про Їфтаха та його єдину доньку. Я слізно
молилась до Єгови і благала прощення. Діти постійно підтримують зі мною зв’язок.
І хоча вони дуже зайняті, але про мене не забувають: у листах розповідають про
своє життя, описують цікаві випадки з проповідницького служіння. Я по кілька
разів перечитую ці листи і почуваюсь так, немовби щотижня спілкуюся зі своїми
дітьми. Я така вдячна їм за це. Крім того, великою підтримкою для мене є
християнські старійшини у зборі. Вони піклуються про старших та немічних, часто
цікавляться, чи ми маємо чим добратись на зібрання, а також не забувають і про
інші наші потреби. Мої духовні брати і сестри — справжнє благословення від
Єгови».
Ви також можете перемогти самотність
Чи ви молоді чи старші, одружені чи ні, маєте батьків чи сирота, а
може, втратили близьку людину чи ще з іншої причини страждаєте від самотності,
пам’ятайте: такі негативні почуття можна подолати. Вісімнадцятирічну Юлю, а
також її братиків і сестричок залишив батько. Він виїхав до іншої країни. Юля
радить: «Будьте відвертими. Розкажіть комусь про свої почуття. Інакше вас не
розумітимуть. Не зосереджуйтесь лише на собі. Шукайте допомоги в зрілих осіб, бо
молоді можуть мати ще більше проблем, ніж ви». Ліля, про яку згадувалось раніше,
каже: «Щиросердна молитва до Єгови дає нам необхідну силу, аби вибратися з
глухого кута». Олександр, у якого померла дружина, розповідає, як йому вдається
долати почуття самотності: «Необхідна наполегливість. Коли я цікавлюсь іншими,
стає легше. У розмовах з людьми старайтесь виявляти їм співчуття. Тоді ваше
спілкування буде ефективним, ви зможете більше пізнати їхні чудові риси» (1 Петра
3:8).
Існує багато способів перемогти самотність. Але чи настане такий
час, коли взагалі зникне гнітюче почуття самотності? І як це станеться? У
наступній статті ви знайдете відповіді на ці запитання.
«Щиросердна молитва до Єгови дає нам необхідну силу, аби вибратися з
глухого кута» (Ліля).
[Рамка/Ілюстрації на сторінці
7]
▪ Зрозумійте, ваші страждання не вічні, щось таки можна змінити.
Подібні почуття має чимало людей.
▪ Не очікуйте від себе надто багато.
▪ Будьте собою задоволені.
▪ Добре харчуйтесь, висипляйтеся, робіть фізичні вправи.
▪ Коли вам самотньо, займайтесь чимось творчим, учіться чогось
нового.
▪ Не будьте упередженими до інших через неприємні випадки з вашого
минулого.
▪ Цінуйте своїх друзів за їхні неповторні риси. Докладайте зусиль,
аби розширити коло друзів. Звертайтесь за порадою до старших, досвідченіших
людей.
▪ Робіть іншим добро. Привітна усмішка, добре слово чи підбадьорлива
думка з Біблії мають велику силу. Відчуття, що ти комусь потрібний,— це
справжній лік від самотності.
▪ Не мрійте, що телезірки, герої книжок чи Інтернет сайтів замінять
вам друзів.
▪ Якщо ви одружені, не очікуйте, що подружній партнер задовольнить
усі ваші емоційні потреби. Вчіться йти на поступки, допомагати і підтримувати
одне одного.
▪ Будьте хорошим співрозмовником. Цікавтесь людьми, їхніми
вподобаннями. Виявляйте співчуття.
▪ Будьте чесні з собою, визнайте, що ви самотні. Не тримайте своїх
почуттів у собі, поділіться ними зі зрілим другом.
▪ Не зловживайте алкоголем або взагалі відмовтесь від нього.
Алкоголь не допоможе позбутися проблем.
▪ Не будьте горді. Прощайте тих, хто вас ображає, і далі підтримуйте
з ними хороші стосунки. Довіряйте людям. Не підозрюйте їх у тому, ніби вони
хочуть вас образити.
|