«Я буду щасливою, коли вийду заміж і народжу дітей».
«Я буду щаслива, коли у мене буде власний дім».
«Я буду щасливий, коли отримаю цю роботу».
«Я буду щасливий, коли...»
ЧИ ВИ мали подібні думки? Як довго тривало ваше щастя, коли ви отримували те, про що мріяли, або коли досягали своїх цілей? Звичайно, досягнення цілей і сповнення мрій може приносити нам щастя, однак часто воно триває недовго. Тривале щастя не ґрунтується лише на досягненнях чи надбаннях. Подібно до доброго здоров’я, справжнє щастя залежить від багатьох чинників.
Кожен з нас неповторний. Те, що робить щасливими вас, не обов’язково принесе щастя комусь іншому. Крім того, з віком змінюються наші погляди. Проте, як свідчать факти, певні речі частіше за інші пов’язують зі щастям. Наприклад, справжнє щастя відчувають люди, які навчились задовольнятися тим, що мають, які не заздрять, виявляють любов до інших та розвивають стійкість. Подивімось, чому це сприяє щастю.
1. ЗАДОВОЛЬНЯЙТЕСЯ ТИМ, ЩО МАЄТЕ
«Гроші дають захист»,— зауважив один мудрий дослідник людської природи. Але він також написав: «Хто любить срібло, той ніколи ним не насититься, і хто любить багатство, не насититься прибутком. Це теж марнота» (Екклезіаста 5:10; 7:12). Що він хотів цим сказати? Хоча ми потребуємо грошей для задоволення своїх потреб, нам слід уникати жадібності, адже вона ненаситна. Автором вищенаведених слів є цар стародавнього Ізраїлю Соломон. По суті, він вирішив на власному досвіді перевірити, чи багатство і розкішне життя приносять справжнє щастя. Соломон написав: «Я не відмовляв собі у тому, що хотів. Я не стримував своє серце від жодного задоволення» (Екклезіаста 1:13; 2:10).
Соломон нагромадив велике багатство, звів величні будівлі, розбив прекрасні парки, поробив стави і набув чимало слуг. Цар мав усе, що хотів. Якого висновку він дійшов? Ті здобутки певною мірою зробили його щасливим, але ненадовго. Він «побачив, що все це марне» і ніщо «не має справжньої цінності». Соломон навіть зненавидів життя! (Екклезіаста 2:11, 17, 18). Він переконався, що, коли життя людини зосереджене на потуранні своїм бажанням, то згодом вона лише відчуватиме порожнечу і розчарування*.
Чи сучасні дослідження підтверджують цю давню мудрість? В одному науковому журналі зазначалося, що «після задоволення основних потреб додатковий дохід не має суттєвого впливу на почуття щастя людини» («Journal of Happiness Studies»). Як показують вивчення, надмірна зосередженість на здобутті матеріальних благ, особливо якщо нехтувати при цьому моральними чи духовними цінностями, може позбавити людину щастя.
БІБЛІЙНИЙ ПРИНЦИП: «Виявляйте своїм способом життя, що ви не маєте любові до грошей, натомість задовольняйтеся тим, що у вас є» (Євреїв 13:5).
Згідно з визначенням, заздрість — це «почуття роздратування, досади, викликане якоюсь перевагою, вищістю, добробутом іншого; пристрасне бажання мати що-небудь, досягти того, що є в іншого». Заздрість, наче злоякісна пухлина, може так сильно вплинути на життя людини, що навіть зруйнує її щастя. Як з’являється почуття заздрості? Як виявити в собі цю рису? І як її побороти?
В одній енциклопедії з психології сказано, що люди схильні заздрити собі рівним — скажімо, тим, хто є такого ж віку, соціального становища або з таким же досвідом. Продавець на базарі, приміром, навряд чи буде заздрити відомій кінозірці. Але він може заздрити продавцю, який має більшу виручку.
Ось один реальний випадок. Деякі вищі урядники в стародавній Персії заздрили не царю, а такому ж, як і вони, уряднику. Його звали Даниїл і він був дуже розумний. Їх настільки з’їдала заздрість, що вони навіть хотіли убити Даниїла! Однак їхня змова провалилася (Даниїла 6:1—24). У вищезгаданій енциклопедії сказано: «Важливо зрозуміти, що заздрість породжує ненависть. І це пояснює, чому історія рясніє прикладами того, як заздрість призводила до агресії»* («Encyclopedia of Social Psychology»).
Як розпізнати заздрість? Запитайте себе: «Чи мене тішать успіхи людей з мого оточення? Чи, навпаки, пригнічують? Як я реагую, коли мій брат чи сестра, здібний однокласник або співпрацівник зазнає невдачі? Радію чи засмучуюся?» Якщо ви відповіли «пригнічують» і «радію», то, мабуть, ви заздрите (Буття 26:12—14). Як говориться у вищеназваній енциклопедії, «заздрість може позбавити людину здатності насолоджуватись усім тим добрим, що є у житті, і загасити почуття вдячності за його численні дари... Схильність до заздрості аж ніяк не сприяє щастю».
Ми зможемо побороти заздрість, якщо будемо розвивати смирення і скромність, які допомагають цінувати здібності й добрі риси інших людей. Біблія заохочує: «Не робіть нічого через схильність до суперечок або пихатість. Натомість будьте смиренними і вважайте одне одного вищим від себе» (Філіппійців 2:3).
БІБЛІЙНИЙ ПРИНЦИП: «Не ставаймо пихатими, не підштовхуймо одне одного до суперництва і не маймо заздрості одне до одного» (Галатів 5:26).
3. РОЗВИВАЙТЕ ЛЮБОВ ДО ІНШИХ
«Позитивні емоції, які людина отримує від дружніх стосунків з іншими, допомагають їй бути задоволеною життям більше, ніж робота, дохід, громадська діяльність чи навіть добре здоров’я»,— говориться в одній книжці з соціальної психології («Social Psychology»). Тож для справжнього щастя людині потрібно любити і бути любимою. «Якщо я... любові не маю, то я ніщо»,— сказав один біблійний письменник (1 Коринфян 13:2).
Розвивати любов ніколи не пізно. Наприклад, батько Ванесси був алкоголіком і знущався з неї. Коли дівчині виповнилось 14 років, вона втекла з дому і жила в прийомних сім’ях, а також в одному притулку, де були дуже погані умови. Саме там вона благала Бога про допомогу. Тоді — можливо, це була відповідь на її молитви — дівчина потрапила на виховання в сім’ю, яка жила за біблійним принципом, що «любов терпелива і добра» (1 Коринфян 13:4). Атмосфера в сім’ї і знання, яке Ванесса набувала завдяки особистому дослідженню Біблії, допомогли їй загоїти емоційні рани і розвиватись розумово. «У школі замість низьких оцінок я почала отримувати високі»,— пригадує Ванесса.
Від пережитого у Ванесси лишилися емоційні шрами. І все ж сьогодні вона є щасливою одруженою жінкою, матір’ю двох дівчат.
БІБЛІЙНИЙ ПРИНЦИП: «Одягніться в любов, бо вона — досконалі узи єдності» (Колоссян 3:14).
Сьогодні навряд чи хтось може похвалитися безтурботним життям. Біблія каже, що є «час плакати» і «час голосити» (Екклезіаста 3:4). Стійкість допомагає перейти через такі часи і зберігати позитивне мислення. Розгляньте приклади Керол і Мілдред.
Керол має дегенеративне захворювання хребта, діабет, апное уві сні та дистрофію макули, через яку вона втратила зір на лівому оці. Попри це Керол говорить: «Я стараюся не сумувати надто довго. Іноді я жалію себе, але потім відкидаю гнітючі думки і дякую Богу за те, що́ я ще можу робити, особливо для інших».
Мілдред теж має кілька захворювань, у тому числі артрит, рак молочної залози і діабет. Але вона, подібно до Керол, намагається не зосереджуватися на своїх проблемах. «Я навчилася любити людей і потішати хворих. Це мені допомагає,— пише жінка.— Я помітила, що коли потішаю інших, то перестаю перейматися своїми хворобами».
Керол і Мілдред відчувають радість, потішаючи інших
Хоча обидві жінки шукають ефективних методів лікування, вони не зосереджені лише на стані свого здоров’я. Насамперед вони дбають про те, щоб розвивати позитивний погляд на свою ситуацію і мудро використовувати час. У результаті жінки відчувають внутрішню радість, яку в них неможливо відібрати. До того ж їх люблять інші і вони є прикладом для тих, хто стикається з різними труднощами.
БІБЛІЙНИЙ ПРИНЦИП: «Щаслива людина, яка стійко зносить випробування, бо, здобувши схвалення, отримає вінок життя» (Якова 1:12).
Якщо керуватися біблійною мудрістю, то «для тих, хто її тримається, вона — дерево життя, і ті, хто міцно вхопився за неї, будуть названі щасливими» (Прислів’я 3:13—18). Чому б вам особисто не переконатися в цьому, слухаючись мудрих порад з Біблії? Автор цієї священної книги, якого названо «щасливим Богом», прагне, аби ви теж були щасливими (1 Тимофія 1:11).
Про досвід Соломона розповідається у Біблії, в Екклезіаста 2:1—11. Ви можете читати Біблію он-лайн на сайті www.jw.org/uk.
Один з таких прикладів пов’язаний з Ісусом Христом. У Біблії сказано, що «старші священики видали його із заздрості» на смерть (Марка 15:10).
Майте правильний погляд на свої помилки
Коли людина розвиває таку рису, як стійкість, вона, роблячи помилки, не буде картати себе словами на зразок: «Я абсолютний невдаха» або «Я ні до чого не придатний». Біблія каже: «Пригнічений дух виснажує сили» (Прислів’я 17:22). В одній книжці зазначалося, що коли людина прагне навчитись стійко зносити життєві негаразди, то їй «слід визнати, що помилки і невдачі є чимось природним... Від вас залежить, як на них реагувати» («The Power of Resilience»).
Ця порада, котра міститься в Колоссян 3:15, справді мудра! Як показали вивчення, роздуми про все те позитивне, що ми маємо у житті, і вдячність за доброту, яку нам виявляють, можуть значно посприяти тому, аби ми почувались задоволеними.
Заздрість може позбавити людину здатності насолоджуватись усім тим добрим, що є у житті
Керол і Мілдред відчувають радість, потішаючи інших
|
