Досконалим створінням, які люблять Єгову і наслідують його, непотрібно запевняти інших у правдивості сказаного. Вони завжди говорять правду і повністю довіряють одні одним. Але коли перша пара згрішила і стала недосконалою, на землі поширився обман. Відтоді людям часто доводиться клястися, аби підтвердити свої слова. Авраам принаймні в трьох випадках використав клятву як правову гарантію (Бут. 21:22—24; 24:2—4, 9). Він зробив це, приміром, коли повертався після перемоги над царем Еламу і його союзниками (Бут. 14:17—20). Коли цар Содома захотів винагородити Авраама за те, що той визволив його народ від загарбників, Авраам присягнув: «Від нитки аж до ремінця сандалів я не візьму з того всього, що твоє, щоб ти не сказав: Збагатив я Аврама» (Бут. 14:21—23). w12 15.10 3:4, 5
