Апостол Павло нагадав християнам у Філіппах, що необхідно й далі витривало бігти. Мешканці Філіпп вороже ставилися до християнського збору від моменту його заснування. Павло і Сила відгукнулися на запрошення від Бога прийти до Македонії і приблизно 50 року н. е. прибули до Філіпп (Дії 16:9). Там вони зустріли жінку на ім’я Лідія, яка їх слухала. «Єгова відкрив її серце», щоб вона прийняла добру новину (Дії 16:14). Невдовзі Лідія та її домашні охрестилися. Проте Диявол не спав. Чоловіки міста потягли Павла й Силу до міських управителів і звинуватили їх у порушенні спокою. Тоді Павла і Силу побили і вкинули до в’язниці. Пізніше їх попросили покинути місто (Дії 16:16—40). Чи вони занепали духом? Ні. А що сказати про братів і сестер новосформованого збору? Вони теж залишилися витривалими. Без сумніву, їх неабияк підбадьорив добрий приклад Павла і Сили. w19.08 2, абз. 1, 2
|
