Божий первонароджений Син був найпершим і найповнішим виявом безмежної мудрості Єгови. Він був уособленням мудрості, «майстром» поруч зі своїм Батьком. Тільки уявіть, яку радість і задоволення відчував цей Син, коли його Батько «підготував небеса» і «заклав... основи землі». І хоча Божий первонароджений Син цінував усе це, він особливо радів «людськими синами» (Присл. 8:22—31). Справді, ще до приходу на землю Ісус любив людей, він мав до них ніжні почуття. Пізніше Божий первонароджений Син довів свою відданість Батькові і любов до нього, а також глибоку любов до «людських синів», коли з готовністю «відмовився від усього» і набув подоби людини. Він зробив це для того, щоб дати «викуп за багатьох» (Філ. 2:5—8; Матв. 20:28). Як же він любить людей! w15 15.6 2:1, 2
|
