Павло не пишався своїми колишніми вчинками, про які писав у листах, але й не намагався поводитись так, ніби нічого не сталося (1 Кор. 15:9; Фил. 3:6; 1 Тим. 1:13). Він усвідомлював, що скоїв серйозні помилки (Дії 26:9—11). Чого ми вчимося з прикладу Павла? Якщо ми віримо в Ісусову жертву, зізнаємося у своїх гріхах і змінюємо свій спосіб життя, Єгова з готовністю простить навіть дуже серйозні гріхи. Тож, якщо ти думаєш, що твої гріхи надто великі, аби їх могла покрити Христова викупна жертва, згадуй про Павлів приклад (1 Тим. 1:15, 16). Хоча апостол колись люто переслідував Христа, він міг написати: «Божий Син... полюбив мене й віддав за мене самого себе» (Гал. 2:20; Дії 9:5). Павло зрозумів, що, незважаючи на своє минуле, він має віддавати служінню Богові найкраще, аби ні про що не жалкувати в майбутньому. Чи ти теж цього хочеш? w13 15.1 4:6, 8
