Багато з нас перед тим, як охреститися, повинні були зробити значні зміни, щоб узгодити своє життя з основними біблійними вимогами. І от ми охрестилися. Проте ми розуміємо, що для того, аби ще точніше наслідувати Бога і Христа, необхідно й далі робити зміни — менш очевидні (Еф. 5:1, 2; 1 Пет. 2:21). Скажімо, ми помічаємо в собі дух нарікання, страх перед людиною, схильність до шкідливих пліток або інші слабкості. Чи боротися з такими слабкостями важче, ніж ми сподівалися? Ми і далі недосконалі (Кол. 3:9, 10). Тож було б нереалістично сподіватися, що після хрещення — або навіть після багатьох років у правді — ми більше не будемо помилятися, зазнавати невдач або не матимемо поганих спонук чи схильностей. З певними схильностями, можливо, доведеться боротись роками (Як. 3:2). w16.05 4:3—5
|
