Епафрас добре знав братів і щиро про них дбав. Епафрас був «співв’язнем» Павла, усе ж він не забував про духовні потреби інших (Филим. 23). І він робив те, що міг, аби допомогти їм. Хіба це не свідчить про безкорисливу турботу? Молитви за наших братів і сестер мають справжню силу, особливо якщо ми згадуємо про них конкретно, по імені (2 Кор. 1:11; Як. 5:16). Подумайте, кого ви можете згадувати по імені у своїх молитвах. Подібно до Епафраса, чимало наших братів і сестер моляться за членів свого збору і за сім’ї, які виконують нелегкі обов’язки або яким доводиться приймати серйозні рішення чи боротися зі спокусами. До того ж було б добре згадувати про тих, хто втратив дорогих людей, хто нещодавно пережив стихійне лихо чи війну або хто має фінансові проблеми. Безперечно, багато братів і сестер потребують наших молитов. w18.09 5, 6, абз. 12, 13
|
