Духовний сайт!

Енох з Богом ходив у безбожному світі

ДИЯВОЛ завжди твердив, що може відвернути людство від Бога, і часами, здавалось, що він мав успіх. Майже п’ять століть після смерті Авеля не було жодної особи насправді вірної Єгові. Навпаки, нормою стала грішна й безбожна поведінка.

Саме у той час духовного занепаду жив Енох. Згідно з біблійною хронологією, він народився 3404 року до н. е. На відміну від своїх сучасників, Енох був людиною, що догоджала Богові. Апостол Павло згадав його серед служителів Єгови, котрі своєю вірою подали християнам хороший приклад. Ким був Енох? З якими випробуваннями він стикався? Як справлявся з ними? І яке значення для нас має його непорочність?

У дні Еноша, майже за чотири століття до часу Еноха, «зачали були призивати Ймення Господнє» (Буття 4:26). Божественне ім’я стали вживати ще на зорі людської історії. Однак з усього видно: вищенаведені слова не означають, що люди почали звертатись до Єгови з вірою, практикуючи чисте поклоніння. Деякі єврейські вчені стверджують, що слова з Буття 4:26 слід читати так: «зачали зневажливо» або «тоді почалося зневажання». Люди могли називати іменем Єгови себе або інших осіб. Вони вважали, що у такий спосіб наближаються до Бога в поклонінні. Можливо, вони навіть називали цим іменем ідолів.

Хоча Еноха оточувала безбожність, він ‘ходив з Богом’ Єговою. Не сказано, що його прародичі Сиф, Енош, Кенан, Магалал’їл і Яред ходили з Богом. Принаймні вони не робили це так віддано, як Енох, спосіб життя якого явно вирізняв його з-посеред інших (Буття 5:3—27).

Ходити з Єговою означало мати близький і тісний зв’язок з Богом, а це можливо лише завдяки тому, що Енох жив у гармонії з Божою волею. Єгові дуже подобалася відданість Еноха. У грецькому перекладі Септуагінта сказано, що «Енох був дуже приємний» Богові; подібну думку виразив і апостол Павло (Буття 5:22; Євреїв 11:5).

В основі добрих стосунків Еноха з Богом лежала його віра. Він мусив виявляти віру в обіцяне «насіння» Божої «жінки». Коли б Енох був особисто знайомий з Адамом, він міг би дізнатися більше про те, як Бог поводився з першою людською парою в Едемі. Але навіть те, що Енох знав про Бога, робило цього чоловіка особою, котра ‘шукала Його’ (Буття 3:15; Євреїв 11:6, 13).

Одначе аби підтримувати добрі стосунки з Єговою, Еноху було недостатньо лише мати знання про Бога. Так само це стосується і нас. Якщо ми особливо цінуємо близькість з певною особою, хіба ж її погляди не впливають на наші думки та вчинки? Ми уникаємо слів і дій, котрі поклали б край нашій дружбі. І, коли плануємо зробити у своєму житті певні зміни, хіба ж нас не хвилює, як вони вплинуть на наші взаємини?

Бажання підтримувати близькі взаємини з Богом впливає і на нашу поведінку. Однією з передумов таких взаємин є точне знання про те, що Бог схвалює, а що ні. Потім це знання повинне керувати нами так, щоб ми думками й учинками задовольняли його.

Справді, аби ходити з Богом, треба подобатися йому. Саме це сотні років робив Енох. До речі, форма єврейського дієслова «ходив» виражає повторювану й тривалу дію. Іншим вірним чоловіком, що ‘з Богом ходив’, був Ной (Буття 6:9).

Енох був сімейною людиною, він мав дружину й породив «синів та дочок». Один з його синів називався Метушалах (Буття 5:21, 22). Безсумнівно, Енох докладав усіх зусиль, аби належно керувати своїми домашніми. Проте через безбожність, що повсюди оточувала його, служити Богові було нелегко. Ламех, батько Ноя, мабуть, був єдиним сучасником Еноха, котрий виявляв віру в Єгову (Буття 5:28, 29). Та все ж Енох сміливо практикував правдиве поклоніння.

А що допомогло Еноху залишатися вірним Богові? Безперечно, він не спілкувався з тими, хто зневажав ім’я Єгови або був невідповідним товариством для Божого поклонника. Оскільки Енох шукав допомогу Єгови в молитві, це теж, мабуть, додало йому рішучості уникати усього, що могло б розчарувати Творця.

Перебуваючи серед безбожників, дотримуватись високих норм досить важко. Енох же розголошував безкомпромісну звістку, яка засуджувала нечестивих. Керований Божим духом, Енох пророче заявляв: «Ось іде Господь зо Своїми десятками тисяч святих, щоб суд учинити над усіма, і винуватити всіх безбожних за всі вчинки безбожности їхньої, що безбожно накоїли, та за всі жорстокі слова, що їх говорили на Нього безбожні грішники» (Юди 14, 15).

Як та звістка мала вплинути на зіпсованих невіруючих людей? Неважко здогадатися, що ці гострі слова зробили Еноха непопулярним, можливо, викликали глузування, насмішки й погрози. Дехто, мабуть, хотів, щоб він назавжди замовк. Одначе ніщо не залякало Еноха. Він знав, що́ сталося з праведним Авелем, і так само був сповнений рішучості служити Богові, незважаючи ні на що.

Очевидно, Еноху загрожувала смертельна небезпека, коли «забрав його Бог» (Буття 5:24). Єгова не дозволив, щоб його вірний пророк помер від рук навіжених ворогів. За словами апостола Павла, «Енох перенесений був так, що не бачив смерті» (Євреїв 11:5, Дерк.). Багато хто стверджує, що Енох не помер, а Бог забрав його на небо, де він продовжував своє існування. Проте Ісус конкретно пояснив: «І не сходив на небо ніхто, тільки Той, Хто з неба зійшов,— Людський Син». Ісус був попередником тих, хто зійшов на небо (Івана 3:13; Євреїв 6:19, 20).

То що ж сталося з Енохом? Те, що Енох «перенесений був так, що не бачив смерті», могло означати, що Бог ввів його у пророчий транс і зупинив його життя. За таких обставин Енох не відчував мук смерті. До того ж «його не знайшли» (Ог.), оскільки Єгова, ймовірно, усунув тіло Еноха так само, як і тіло Мойсея (Повторення Закону 34:5, 6).

Енох прожив 365 років. Більшість його сучасників жили набагато довше. Але для тих, хто любить Єгову, найголовніше, аби до кінця днів вірно йому служити. Ми знаємо, що саме так робив Енох, адже «раніш, як його перенесено, він був засвідчений: «Богові він догодив». У Святому Письмі не вказується, як Єгова повідомив це Енохові. А втім, перед смертю Енох був певний: Бог схвалює його, й ми можемо не сумніватися, що під час воскресіння Єгова пам’ятатиме цього чоловіка.

Нам доречно наслідувати віру побожних людей (Євреїв 13:7). Саме завдяки своїй вірі Енох служив Богові як перший вірний пророк. Світ за днів Еноха нагадував теперішній світ — насильницький, нечестивий та безбожний. Але Енох відрізнявся. Він мав правдиву віру й подав приклад відданості Богові. Єгова доручив йому звіщати надзвичайно важливу звістку, але водночас він і зміцняв його. Енох сміливо виконував своє доручення, а Бог дбав про нього, коли він стикався з опором.

Якщо ми виявлятимемо подібну віру, Єгова зміцнить і нас, аби ми далі проголошували його звістку у ці останні дні. Він допоможе нам безстрашно протистояти ворогам, а наша побожність вирізнятиме нас поміж безбожників. Віра допоможе нам ходити з Богом і потішати його серце своєю поведінкою (Приповістей 27:11). Завдяки вірі праведному Еноху вдалося ходити з Єговою у безбожному світі, отже це вдасться і нам.

Чи у Біблії цитується книга Еноха?

  Книга Еноха — це апокрифічний та псевдоепіграфічний текст. Її хибно приписують Еноху. Ця книга з’явилась приблизно у II — I столітті до н. е. Це збірка химерних та неісторичних єврейських міфів. Вона, очевидно, створювалася на основі коментарів-доповнень до короткої згадки про Еноха у книзі Буття. Для тих, хто любить Боже натхнене Слово, цього факту більше ніж достатньо, аби зрозуміти, що книга Еноха не гідна довір’я.

  У цілій Біблії лише книга Юди містить пророчі слова Еноха: «Ось іде Господь зо Своїми десятками тисяч святих, щоб суд учинити над усіма, і винуватити всіх безбожних за всі вчинки безбожности їхньої, що безбожно накоїли, та за всі жорстокі слова, що їх говорили на Нього безбожні грішники» (Юди 14, 15). Багато вчених доводять, що пророцтво Еноха проти його безбожних сучасників цитовано з самої книги Еноха. Але чи міг Юда звертатися до цієї ненадійної апокрифічної книги?

  У Святому Письмі не вказано, звідки Юда дізнався про пророцтво Еноха. Можливо, він просто цитував загальновідоме джерело, якесь надійне передання з глибокої давнини. Павло, ймовірно, робив щось подібне, коли згадав Яннія та Ямврія, таємних чарівників фараона, котрі виступали проти Мойсея. Якщо письменник книги Еноха мав доступ до таких стародавніх джерел, чому ж цими документами не міг би скористатися і Юда?* (Вихід 7:11, 22; 2 Тимофія 3:8).

  Не суттєво, як Юда отримав інформацію про звістку Еноха для безбожників. Але достовірність цієї інформації підтверджується тим фактом, що книга Юди написана під Божим натхненням (2 Тимофія 3:16). Божий дух охороняв Юду, аби той не написав якусь неправду.

[Примітка]

Енох сміливо поширював звістку Єгови.