Коли Давид захистив овець свого батька від лева та ведмедя, він усвідомлював, що саме Єгова допоміг йому здолати цих хижих звірів. Коли Давид переміг воїна-велетня Голіафа, він чітко бачив, що ним керував Єгова (1 Сам. 17:37). Коли Давид втікав від заздрісного царя Саула, він визнав, що його врятував Єгова (Пс. 18, надпис). Горда людина могла б вважати, що зробила все це власними силами. Але Давид був смиренним, тому бачив у своєму житті руку Єгови. Чого можна навчитися з цього? Недостатньо лише просити в Єгови допомоги. Ми маємо усвідомлювати, коли і як він нам допомагає. Якщо ми смиренно визнаватимемо свої обмежені можливості, то будемо чітко бачити, що Єгова допомагає нам, коли ми самі не в стані щось зробити. І щоразу, коли ми бачитимемо допомогу Єгови, наші стосунки з ним ставатимуть ще міцнішими. w19.12 20, абз. 18, 19
|
