Даниїл жив вигнанцем у Вавилоні — в місті, повному ідолів та спіритизму. Крім того, вавилоняни з презирством дивилися на юдеїв, насміхалися з них і з їхнього Бога Єгови (Пс. 137:1, 3). Якого ж болю це, мабуть, завдавало Даниїлові та іншим вірним євреям! Через їжу і напої в Даниїла невдовзі виникла трудність, бо він не хотів «опоганюватися їжею і вином з царського столу» (Дан. 1:5—8, 14—17). Імовірно, Даниїл зіткнувся зі ще одним випробуванням, яке на перший погляд могло здаватися незначним. У нього були виняткові здібності, завдяки яким він отримав особливе становище (Дан. 1:19, 20). Однак Даниїл не став зарозумілим та свавільним. Він залишався смиренним і скромним, завжди віддаючи належну честь Єгові (Дан. 2:30). Лише подумайте: Даниїл був ще молодим, коли Єгова згадав його в одному ряду з Ноєм і Йовом, показавши, що всі вони були прикладами праведності (Єзек. 14:14). Чи була впевненість Бога недоречною? Зовсім ні. Даниїл залишався вірним і слухняним Богові все своє життя. w18.02 5, абз. 11, 12
|
