Їфтах був обізнаний з історією ізраїльського народу, тому чітко розумів, що було правильне і що неправильне в очах Єгови (Суд. 11:12—27). Божі принципи, що лежать в основі Мойсеєвого закону, глибоко вплинули на розум і серце Їфтаха. Йому було відомо, що Єгова не схвалює затаювання злоби, а, навпаки, вимагає, щоб його служителі любили одне одного. Крім того, Закон вчив, що людина не повинна нехтувати потребами інших, навіть ворогів (Вих. 23:5; Лев. 19:17, 18). У цій ситуації Їфтаху, мабуть, допоміг приклад вірних Божих служителів, серед яких був Йосип. Він виявив милосердя до своїх братів, хоча вони зненавиділи його (Бут. 37:4; 45:4, 5). Завдяки роздумам над такими прикладами Їфтах зміг повестися так, як до вподоби Єгові. Безсумнівно, його глибоко ранив вчинок братів, але він не перестав через це служити Єгові і Його народу (Суд. 11:1—3).w16.04 1:8, 9
|
