Тимофія та інших вірних християн, напевно, бентежила поведінка відступників, які з’явилися серед них. Декого, можливо, цікавило, чому таким особам дозволяли залишатися у зборі. Вірні брати і сестри, мабуть, питали себе, чи Єгова справді бачить різницю між їхньою непохитною відданістю йому і лицемірним поклонінням відступників (Дії 20:29, 30). Павлів лист, безсумнівно, зміцнив віру Тимофія, бо нагадав йому про те, що сталося, коли вірний Аарон був виправданий, а лицемірний Корей і його прибічники були викриті, відкинуті й знищені. Павло, по суті, казав: хоча у зборі існують удавані християни, Єгова знає тих, хто дійсно належить йому, так само як він знав це за днів Мойсея (Чис. 26:10). Єгова ніколи не змінюється, на нього можна покладатися. Він ненавидить неправедність і в належний час притягне до відповідальності нерозкаяних грішників. w14 15.7 1:3, 10—12
|
