Духовний сайт!

Чи обставини керують твоїм життям?

У ЦІ «тяжкі часи» дуже поширені випробування і проблеми (2 Тимофія 3:1). Деякі з них тимчасові і зрештою зникають. Інші тривають місяці або навіть роки. Через це багато людей почувається так, як псалмоспівець Давид, який волав до Єгови: «Муки серця мого поширились,— визволь мене з моїх утисків!» (Псалом 25:17).

Чи і ти борешся з нездоланними проблемами? Якщо так, то можеш знайти допомогу і підбадьорення в Біблії. Розгляньмо приклади з життя двох вірних слуг Єгови, які успішно долали труднощі,— Йосипа і Давида. Проаналізувавши, як їм це вдавалось, ми візьмемо для себе багато корисного і зможемо навчитися справлятися з подібними труднощами сьогодні.

Коли Йосипу було 17 років він мав серйозні проблеми з членами власної сім’ї. Його старші брати бачили, що їхній батько Яків «полюбив його [Йосипа] над усіх братів його». Тому вони «зненавиділи його, і не могли говорити з ним спокійно» (Буття 37:4). Можна собі уявити, як це тривожило і пригнічувало Йосипа. З часом брати настільки зненавиділи його, що продали в рабство (Буття 37:26—33).

Коли Йосип був рабом у Єгипті, йому доводилось протистояти неморальним пропозиціям дружини свого пана. Коли Йосип відмовив їй, вона розлютилась і фальшиво звинуватила його у спробі зґвалтувати її. Йосипів пан «віддав його до дому в’язничного», де «кайданами мучили ноги його, залізо пройшло в його тіло» (Буття 39:7—20; Псалом 105:17, 18). Як же важко, мабуть, було Йосипу! Близько 13 років він був або рабом, або в’язнем через несправедливість інших людей, у тому числі членів своєї сім’ї (Буття 37:2; 41:46).

Цар стародавнього Ізраїлю Давид також зазнав випробувань у молодому віці. Кілька років він був утікачем, і за ним, як за звіром, полював цар Саул. Його життя постійно було в небезпеці. Одного разу Давид попросив священика Ахімелеха харчів (1 Самуїла 21:2—8). Дізнавшись, що Ахімелех допоміг Давиду, Саул наказав стратити не лише Ахімелеха, але й усіх священиків і їхні сім’ї (1 Самуїла 22:12—19). Чи можете собі уявити, як страждав Давид через те, що ненавмисно став причиною такої трагедії?

Подумайте про випробування, через які пройшли Йосип і Давид. Дослідивши, як вони поводились у трудних ситуаціях, ми побачимо, що багато в чому можемо їх наслідувати. Розгляньмо три уроки з їхнього життя.

Першим уроком для нас є те, що ці вірні чоловіки не потрапили в тенета образи й озлобленості. У в’язниці Йосип міг би віддаватися роздумам про зраду своїх братів, уявляти собі, як він відімстить їм при першій же нагоді. Звідки ми знаємо, що Йосип відкидав такі шкідливі думки? Візьмімо до уваги його реакцію, коли брати прийшли до Єгипту по зерно, і в нього з’явилася нагода їм відімстити. Йосип «відвернувся від них та й заплакав... Йосип наказав, щоб наповнили їхні мішки збіжжям, а срібло їхнє вернули кожному до його мішка, і дали їм поживи на дорогу». Пізніше, коли Йосип посилав своїх братів привести до Єгипту батька, він напучував їх такими словами: «Не сваріться в дорозі!» Як словом, так і вчинком Йосип довів, що не допускав, аби образа чи озлоблення отруювали йому життя (Буття 42:24, 25; 45:24).

Подібно й Давид не виношував образи на царя Саула. Давид двічі мав нагоду вбити свого переслідувача. Однак коли товариші Давида спонукували його до цього, він сказав: «Борони мене, Господи, щоб зробити ту річ моєму панові, Господньому помазанцеві, щоб простягнути руку свою на нього, бо він — помазанець Господній». Давид залишив цю справу в руках Єгови, кажучи: «Як живий Господь,— тільки Господь уразить його: або прийде день його — і він помре, або він піде на війну і загине». Пізніше Давид навіть склав жалобну пісню, оплакуючи смерть Саула і його сина Йонатана. Так само як Йосип, Давид не допустив, щоб ним заволоділо почуття образи (1 Самуїла 24:4—7; 26:7—13; 2 Самуїла 1:17—27).

Чи ми виношуємо почуття образи й озлоблюємось, коли якась несправедливість завдає нам болю? Якщо ми дозволимо, щоб нами заволоділи емоції, то це може завдати більше шкоди, ніж сама несправедливість (Ефесян 4:26, 27). Хоча ми не можемо керувати вчинками інших людей, ми в стані керувати своєю реакцією. Легше залишити образу й не озлоблюватись, коли ми віримо, що Єгова попіклується справами у відповідний час (Римлян 12:17—19).

Другий урок такий: не дозволяймо обставинам паралізувати наше життя. Можна настільки зосередитись на тому, чого ми не в стані робити, що перестанемо помічати те, що ми можемо робити. Тоді обставини почнуть керувати нашим життям. Так могло статися з Йосипом. Проте він якнайліпше використовував ситуацію, яка склалася. Будучи рабом, «Йосип знайшов милість в очах його [пана], і служив йому. А той призначив його над домом своїм». Подібно Йосип поводився також у в’язниці. Завдяки благословенню Єгови і старанності Йосипа «начальник в’язничного дому дав у руку Йосипа всіх в’язнів, що були в домі в’язничнім, і все, що там робили, робив він» (Буття 39:4, 21—23).

Коли Давид був утікачем, він теж якнайліпше використовував свої обставини. Живучи в пустині Паран, він зі своїми товаришами захищав отари Навала від розбійників. «Муром були вони над нами і вночі, і вдень повсякчас»,— сказав один з Навалових пастухів (1 Самуїла 25:16). Пізніше, перебуваючи у Ціклаґу, Давид ходив на міста, зайняті південними ворогами Ізраїля, охороняючи таким чином кордони Юди (1 Самуїла 27:8; 1 Хронік 12:20—22).

Чи не варто нам докладати більше зусиль, щоб якнайліпше використовувати ситуацію, яка склалася? Хоча робити так буває важко, ми можемо досягти успіху. Роздумуючи про своє життя, апостол Павло писав: «Я навчився бути задоволений в будь-яких умовах... За будь-яких обстав я навчився бути задоволений: чи ситий я, чи голодний, в статках чи в бідності». Як Павло розвинув такий погляд на життя? Він постійно покладався на Єгову. Апостол визнав: «Я все можу знести завдяки Тому, Хто зміцнює мене» (Филип’ян 4:11—13, СМ).

Третій урок полягає в тому, що потрібно чекати на Єгову, а не вдаватися до небіблійних способів змінити свої обставини. Учень Яків писав: «Терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали» (Якова 1:4). Наша терпеливість «має чин досконалий», коли ми до кінця витримуємо випробування, не вдаючись до небіблійних способів припинити їх. Тоді наша віра буде випробувана й очищена, і ми відчуємо її здатність підтримувати нас. Йосип і Давид мали таку терпеливість. Вони не вдавалися до такого вирішення проблеми, яке викликало б незадоволення Єгови. Натомість вони наполегливо старалися якнайліпше використати ситуацію, яка склалася. Вони чекали на Єгову й отримали за це велике благословення. Єгова користувався обома ними, щоб визволяти своїх людей і давати їм керівництво (Буття 41:39—41; 45:5; 2 Самуїла 5:4, 5).

Ми також можемо опинитися в ситуації, в якій відчуємо спокусу розв’язати проблему небіблійним способом. Наприклад, чи ти відчуваєш знеохочення через те, що досі не знаходиш відповідного подружнього партнера? Якщо так, відкидай спокусу порушити Божий наказ одружуватися «тільки в Господі» (1 Коринтян 7:39). Ти маєш проблеми в подружжі? Не піддавайся духові світу, який заохочує до нарізного проживання і розлучення, а намагайся разом зі своїм партнером розв’язати труднощі (Малахії 2:16; Ефесян 5:21—33). Чи тобі важко піклуватися про сім’ю через складну економічну ситуацію? Чекати на Єгову означає також уникати сумнівних або незаконних методів здобуття грошей (Псалом 37:25; Євреїв 13:18). Безумовно, всім нам треба наполегливо старатися якнайліпше використовувати свої обставини і докладати зусиль, які б Єгова міг поблагословити. Постановімо чекати, поки Єгова дасть найкраще розв’язання нашої проблеми (Михея 7:7).

Дуже корисними є роздуми про те, як Йосип, Давид та інші люди, про яких розповідає Біблія, успішно справлялися з розчаруваннями і складними ситуаціями. Історії цих людей займають лише декілька сторінок Біблії, але їхні випробування тривали роками. Запитай себе: «Як ці Божі слуги справлялися зі своїми обставинами? Як вони зберігали радість? Які риси їм треба було розвинути?

Корисно теж роздумувати про терпеливість сучасних слуг Єгови (1 Петра 5:9). У «Вартовій башті» і «Пробудись!» щороку публікується багато життєписів. Чи ти читаєш і роздумуєш про приклади цих вірних християн? Крім того, у наших зборах є особи, які стійко зносять труднощі, залишаючись вірними. Чи ти регулярно спілкуєшся з ними і вчишся від них на зібраннях збору? (Євреїв 10:24, 25).

Коли ти зносиш якісь випробування, будь упевнений, що Єгова опікуватиметься тобою і підтримає тебе (1 Петра 5:6—10). Не допускай, щоб обставини керували твоїм життям. Наслідуй приклад Йосипа, Давида та інших вірних Божих слуг: відкидай образи, якнайліпше використовуй ситуацію, яка склалася, і чекай, поки Єгова дасть найкраще вирішення проблеми. Наближайся до нього через молитву і духовні заняття. Таким чином ти також побачиш, що можна мати радість і щастя навіть у трудний час (Псалом 34:9).

Йосип наполегливо старався якнайліпше використовувати ситуацію, яка склалася.