На основі Закон-угоди стародавній ізраїльський народ був відокремлений як Божий вибраний народ. Тепер Єгова став їхнім Суддею, Законодавцем і Царем (Ісаї 33:22). З історії Ізраїля видно, що́ стається, коли люди дотримуються Божих норм праведності і коли нехтують ними. Оскільки Закон забороняв одружуватися з язичниками і поклонятись фальшивим богам, він оберігав рід Авраама від занечищення (Вих. 20:4—6; 34:12—16). Завдяки цій угоді ізраїльтяни мали унікальну можливість і честь стати «царством священиків», але їм необхідно було слухатися законів Єгови (Вих. 19:5, 6). Проте ізраїльтяни не виконали цієї вимоги. Замість того щоб прийняти Месію, головну частину Авраамового насіння, вони відкинули його. Тому Бог відкинув їх. w14 15.10 2:3—5
|
