Якщо ми виявляємо неналежну гордість за своє плем’я, культуру чи народ, то не поділяємо погляду Єгови на людей чи їхнє правління. Звичайно, Бог не хоче, щоб ми зрікалися своєї культури. По суті, культурні відмінності свідчать про дивовижну різноманітність людського роду. Все ж ми повинні пам’ятати, що в Божих очах усі люди рівні (Рим. 10:12). В основі націоналізму лежить неналежна гордість за своє місце народження, і вона може бути першим кроком на дорозі до компромісу. Ми не захищені від такої гордості, бо навіть деякі християни в першому столітті несправедливо ставилися до своїх одновірців через їхню національність (Дії 6:1). Як нам перевірити, чи неналежна гордість не пустила в нас кореня? Припустімо, якийсь брат або сестра з іншої країни дали тобі пораду. Чи ти відкидаєш її, відразу подумавши: «Ми тут ліпше знаємо, як робити»? Натомість нам треба застосовувати натхнену пораду, записану в сьогоднішньому вірші. w16.04 4:12, 13
|
