Щоб розвивати чуйність, старайтеся зрозуміти, що переживають члени вашої сім’ї та одновірці. Цікавтеся підлітками і літніми в зборі, а також тими, хто хворіє чи втратив близьку людину. Спитайте, як вони почуваються, та уважно вислухайте їх. Вони мають відчувати, що ви справді розумієте їхні проблеми. Запропонуйте свою допомогу. Так виявляється любов на ділі (1 Ів. 3:18). Нам необхідно бути розсудливими, коли ми намагаємося комусь допомогти. Чому? Тому що люди по-різному реагують на труднощі. Одні хочуть поговорити про свої проблеми, інші не люблять розповідати про них. Тож, пропонуючи допомогу, уникаймо надто особистих запитань (1 Фес. 4:11). Навіть коли інші самі звіряються нам, буває, що ми не погоджуємося з їхніми словами. Проте нам треба пам’ятати, що вони говорять під впливом своїх почуттів. Ми хочемо бути швидкими до слухання і повільними на слова (Матв. 7:1; Як. 1:19). w19.03 19, абз. 18, 19
|
