Письменник 102-го Псалма був у відчаї. Він почувався пригнобленим, бо потерпав від великого фізичного та емоційного болю. Крім того, він знесилився в боротьбі зі своїми проблемами (Пс. 102:1). У його словах знаходимо натяк на те, що він був поглинутий своїм болем, самотністю та особистими почуттями (Пс. 102:4, 5, 7, 12). Псалмописьменник вважав, що Єгова хоче відкинути його (Пс. 102:11). Як видно зі 102-го Псалма, навіть ті, хто «у вірі», можуть зазнавати болю і вести боротьбу з тим, щоб не зосереджуватися на своїх переживаннях. Псалмописьменник почувався, «немов пташка самотня на дасі», полишений наодинці зі своїми проблемами (Пс. 102:8). Якщо ви почуваєтесь так само, виливайте своє серце Єгові, як це робив письменник цього псалма. У час пригноблення ваші молитви допоможуть вам долати негативні думки. Єгова обіцяє, що «зглянеться він над молитвою нужденних, молитвою їхньою не погордує» (Пс. 102:18, переклад І. Хоменка). Покладайтеся на цю обіцянку. w14 15.3 2:19, 20
