Цим простим твердженням Ісус передав суть справжньої щедрості. Щедра людина охоче й з радістю жертвує своїм часом, силами і матеріальними засобами заради інших. Щедрість вимірюється не величиною дарунка, а спонуками того, хто його дає (2 Кор. 9:7) Немає нікого щедрішого за нашого «щасливого Бога», Єгову (1 Тим. 1:11). Як Єгова виявляє щедрість? Він дбає про потреби всіх людей, у тому числі тих, хто йому не поклоняється. Безумовно, «Господь добрий до всіх» (Пс. 145:9). Він «наказує сонцю своєму сходити над злими і добрими та посилає дощ на праведних і неправедних» (Матв. 5:45). Ось чому апостол Павло, говорячи до невіруючих, міг сказати, що Єгова робив їм добро, «давав дощ з неба, врожайні часи і вдосталь їжі, а також сповнював [їхні] серця веселощами» (Дії 14:17). Отже, Єгова виявляє щедрість до всього людства (Луки 6:35). w13 15.6 2:4, 5
