«Вони хотіли, щоб я сам знайшов біблійну правду»
ДЕ НАРОДИВСЯ: ДОМІНІКАНСЬКА РЕСПУБЛІКА
ФАКТИ З ЖИТТЯ: ВИХОВУВАВСЯ У СІМ’Ї МОРМОНІВ
МОЄ МИНУЛЕ. Я народився в місті Санто-Домінго (Домініканська
Республіка). У нашій сім’ї було четверо дітей, і я був наймолодшим. Мої батьки
були освіченими людьми і хотіли, щоб їхні діти виростали в доброму оточенні. За
чотири роки до мого народження тато з мамою зустріли мормонських місіонерів.
Охайний зовнішній вигляд і приємні манери цих молодих людей справили добре
враження на моїх батьків, тож вони вирішили, що наша сім’я однією з перших на
острові Гаїті приєднається до Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів, тобто до
церкви мормонів.
У дитинстві мені дуже подобалися заходи, які проводилися в цій
церкві, а також те, що мормони надавали великого значення сімейному життю
і моральним цінностям. Я пишався, що є мормоном, і поставив собі мету стати
місіонером.
Коли мені було 18 років, наша сім’я перебралася до США, щоб я міг
здобути вищу освіту. Приблизно через рік до нас у Флориду приїхали в гості тітка
з дядьком, які були Свідками Єгови. Вони запросили нас побувати разом з ними на
біблійному конгресі. Мене вразило, що всі довкола відкривали Біблію і робили
нотатки. Тож я попросив ручку та аркуш паперу і почав робити те саме.
Після конгресу тітка з дядьком сказали, що, оскільки я хочу стати
місіонером, вони можуть допомогти мені поглибити біблійні знання. Мені
сподобалася ця ідея, бо в той час я значно ліпше знав Книгу Мормона, ніж
Біблію.
ЯК БІБЛІЯ ЗМІНИЛА МОЄ ЖИТТЯ. Тітка з дядьком обговорювали зі
мною біблійні теми по телефону і завжди заохочували мене порівнювати свої
вірування з біблійними вченнями. Вони хотіли, щоб я
сам знайшов біблійну правду.
Дуже багато мормонських вчень я прийняв на віру і не знав, чи вони
узгоджуються з Біблією. Моя тітка вислала мені журнал «Пробудись!» за
8 листопада 1995 року, який публікують Свідки Єгови. В ньому були статті про
віру мормонів. Мене здивувало те, що я не був знайомий з багатьма вченнями
мормонів. Я почав досліджувати офіційний сайт мормонів, щоб перевірити, чи
інформація в «Пробудись!» правдива. Виявилось, що так воно і було, і я ще більше
переконався в цьому, коли відвідав музеї мормонів у штаті Юта.
Я завжди вважав, що Книга Мормона і Біблія доповнюють одна одну. Але
коли почав ретельно досліджувати Біблію, то побачив суперечності між вченнями
мормонів і написаним у Біблії. Наприклад, в Єзекіїля 18:4 Біблія каже, що душа
помирає. Але Книга Мормона, Алма 42:9, говорить: «Душа ніколи не може
вмерти».
Окрім доктринальних суперечностей, мене турбувало, що мормони
дотримуються націоналістичних поглядів. Приміром, мормони вчать, що Едемський
сад був в окрузі Джексон (штат Міссурі, США). А пророки церкви мормонів кажуть,
що коли «Боже Царство почне правити, то незаплямований прапор Сполучених Штатів
Америки гордо майорітиме як символ свободи і рівноправності».
Мені було незрозуміло, що ж тоді станеться з країною, в якій я
народився, та з іншими країнами. Одного вечора я зачепив цю тему в телефонній
розмові з молодим мормоном, який саме проходив місіонерське навчання. Я прямо
запитав його, чи воював би він проти інших мормонів, якби його країна почала
війну з їхньою країною. Як же я здивувався, коли він сказав «так»! Я почав
глибше досліджувати вчення своєї релігії та розмовляв з керівниками церкви
мормонів. Мені сказали, що відповіді на мої питання — це таємниці, які
розкриються, коли світло розуміння стане яснішим.
Такі пояснення мене розчарували, тож я почав аналізувати, чому
прагну стати мормонським місіонером. Я усвідомив, що хочу допомагати людям.
Також мене приваблювала думка, що мене більше поважатимуть. Однак про Бога я
знав дуже мало. Хоча раніше я не раз заглядав у Біблію, але не цінував її
по-справжньому. Я нічого не знав про намір Бога щодо землі і людства.
ЯКИЙ ПОЖИТОК Я ОТРИМАВ. Вивчаючи Біблію зі Свідками Єгови, я
дізнався, яке ім’я Бога, що стається після смерті та яка роль Ісуса у сповненні
Божого наміру. Нарешті я познайомився з цією чудовою книгою, і мені сподобалося
ділитися новими знаннями з іншими. Я завжди вірив, що Бог існує, але тепер я
почав звертатися до нього в молитві як до найближчого Друга. Дванадцятого липня
2004 року я охрестився, ставши Свідком Єгови, а через шість місяців почав
повночасне служіння.
П’ять років я служив у всесвітньому центрі Свідків Єгови в Брукліні
(Нью-Йорк). Я отримував велику радість від того, що брав участь у виготовленні
Біблій і біблійної літератури, адже ці публікації приносять пожиток мільйонам
людей на землі. Також мені і далі подобається допомагати іншим більше
дізнаватися про Бога.
|