Біблія короля Якова. Як вона стала популярною
ЦЬОГО року в Англії відбулося чимало святкувань на честь 400-ї річниці видання «Біблії короля Якова», відомої теж як «Авторизована версія», тобто офіційно схвалений переклад. Цій визначній даті присвятили чимало радіо- і телепрограм, а також конференцій, лекцій та семінарів.
Принц Чарльз взяв провід у вшановуванні об’єкта національної спадщини, котрий носить ім’я Якова I, короля Англії. Завдяки чому «Біблія короля Якова», видана у травні 1611 року, знайшла відгук у серцях англомовних читачів?
Перекладацька праця набирає обертів
Приблизно в середині XVI століття у Європі почала зростати жага до біблійних знань. Двома століттями раніше, у 1382 році, Джон Уїкліф збудив апетит англомовних людей, переклавши Біблію з латинської. Впродовж подальших двох століть його послідовники, лоларди, розповсюджували рукописні копії цього перекладу по всій Англії.
Наступною віхою у поширенні біблійних знань став Новий Завіт Вільяма Тиндаля. Вчений переклав його з грецької на англійську до 1525 року. Невдовзі після цього, у 1535-му, Майлз Ковердейл підготував переклад повної Біблії. За рік до цього Генріх VIII розірвав стосунки з католицькою церквою і оголосив себе головою англіканської церкви. Прагнучи зміцнити своє становище, король зробив стратегічний крок: замовив переклад Біблії на англійську. Переклад отримав назву «Велика Біблія». Ця громіздка книга була надрукована складним готичним письмом у 1539 році.
Пуритани та інші протестантські вигнанці з цілої Європи оселились у Женеві (Швейцарія). У 1560 році з’явилась «Женевська Біблія» — перша англійська Біблія, в якій розділи були поділені на вірші, а шрифт був легким для читання. Це видання привезли до Англії, і воно швидко набуло популярності. Згодом, у 1576-му, «Женевську Біблію» надрукували і в Англії. Примітки на її полях і карти допомагали краще розуміти текст. Проте деякі читачі не сприйняли цю Біблію, адже у примітках критикувалося папство.
Непросте завдання
«Велика Біблія» не мала широкого визнання, а «Женевську Біблію» критикували за її примітки. Тож вирішили підготувати нове видання Біблії, за основу якого взяли «Велику Біблію». Її перегляд доручили єпископам англіканської церкви, і в 1568 році вийшла «Єпископська Біблія» — великий том з багатьма гравюрами. Однак слово «єпископська» дратувало кальвіністів, які відкидали релігійні титули. Тож загалом в Англії «Єпископську Біблію» не прийняли.
У 1603 році англійський трон посів Яків I*. Він задумав створити новий біблійний переклад. Король вважав, що ця Біблія не має містити жодних образливих приміток чи коментарів.
Король Яків почав втілювати задум у життя. Згодом 47 вчених з цілої країни, які утворили шість окремих груп, підготували частини тексту. По суті, вони переглянули «Єпископську Біблію», використавши переклади Тиндаля і Ковердейла. Ці вчені також послуговувалися «Женевською Біблією» і римо-католицьким перекладом Нового Завіту, зробленим 1582 року в Реймсі.
Сам монарх був шанованим дослідником Біблії, і слова присвяти: «Найвеличнішому і наймогутнішому королю, Якову» — свідчать, що новий переклад вийшов з його ініціативи. Англійці вважали, що король Яків, як голова англіканської церкви, використав свою владу, щоб об’єднати націю.
Літературний шедевр
Духівництво з радістю прийняло від короля Біблію, «призначену для читання в церквах». Але чи сподобалася вона народові?
У початковій розширеній передмові до Біблії перекладачі висловили свої побоювання щодо того, як люди зреагують на новий переклад. А втім, англійці сприйняли його добре, хоча знадобилося ще 30 років, доки ця Біблія завоювала їхні серця, витіснивши «Женевську Біблію».
У книжці «Біблія й англосаксонці» говориться: «На той час вона була офіційно схваленим перекладом, однак своє визнання здобула виключно завдяки власній довершеності» (The Bible and the Anglo-Saxon People). А ось який висновок записано у «Кембриджській історії Біблії»: «Її тексту надавали такої святості, наче це був голос самого Бога; міняти щось у “Біблії короля Якова” вважалося мало не богозневагою» (The Cambridge History of the Bible).
До краю землі
Коли з Англії до Північної Америки вирушили перші переселенці, вони взяли з собою «Женевську Біблію». Однак пізніше більшої популярності в Америці набула «Біблія короля Якова». Коли вплив Британської імперії поширився на весь світ, завдяки зусиллям протестантських місіонерів ця Біблія потрапила в різні куточки землі. Оскільки багато перекладачів Біблії на місцеві мови не знали єврейської та грецької, вони брали за основу англійську «Біблію короля Якова».
За даними Британської бібліотеки, «серед англомовних видань “Біблія короля Якова”, або “Авторизована версія”, була надрукована у найбільшій кількості». Деякі підрахунки показують, що число друкованих примірників цієї Біблії перевищує мільярд.
Пора змін
Упродовж століть багато хто вважав «Біблію короля Якова» єдиною «правдивою» Біблією. У 1870 році в Англії розпочали повний перегляд цього перекладу, і була видана «Переглянута версія». На її основі з’явився дещо змінений «Американський стандартний переклад»*, підготовлений за участю американських вчених. У передмові до нещодавно переглянутої «Авторизованої версії» (1982 рік) — «Нової Біблії короля Якова» — говориться, що було докладено зусиль, аби «зберегти літературний стиль, за який так цінують “Авторизовану версію”» 1611 року.
Біблія і далі залишається світовим бестселером, а переклад «Біблія короля Якова» є найбільш поширеним. Але ось як висловився професор Річард Молтон: «Що ми тільки не робили з Єврейськими та Грецькими Писаннями... Ми перекладали їх і переглядали ці переклади... Єдине, що залишилося,— це просто читати Біблію».
Безумовно, «Біблія короля Якова» — літературний шедевр, який цінують за незрівнянну красу висловів. А що сказати про саму звістку Біблії? Натхнені Богом Писання вказують на джерело вирішення усіх людських проблем. Хоч би яким перекладом ви користувались, Свідки Єгови радо допоможуть вам дослідити Біблію.
[Примітки]
Яків народився 1566 року. У 1567-му був коронований як Яків VI, король Шотландії. У 1603 році він був коронований як Яків I, король Англії, і відтоді став правителем обох країн. З 1604 року носив титул Король Великої Британії.
«АМЕРИКАНСЬКИЙ СТАНДАРТНИЙ ПЕРЕКЛАД»
У 1901 році був опублікований «Американський стандартний переклад», зроблений на основі «Біблії короля Якова». У передмові до нього говориться: «Ми прагнули зберегти красу і виразність стилю, за яку справедливо цінують “Авторизовану версію”». І все ж «Американський стандартний переклад» містив істотну зміну.
Далі у передмові сказано: «Після ретельного аналізу американські вчені дійшли одностайного висновку, що єврейський забобон, згідно з яким Боже Ім’я надто святе, щоб його вимовляти, більше не повинен впливати на англійський чи будь-який інший переклад Старого Завіту. І, на щастя, численні сучасні переклади, здійснені місіонерами, не підпали під вплив цього забобону».
Не можна сказати, що «Біблія короля Якова» взагалі не містить Божого імені, Єгова. Воно є у чотирьох віршах: Вихід 6:3; Псалом 83:18; Ісаї 12:2; 26:4. Проте в «Американському стандартному перекладі» 1901 року це ім’я повернули на його належне місце. У цьому перекладі ім’я Єгова вживається близько 7000 разів.
[Ілюстрація]
1901
СПЕЦІАЛЬНЕ ВИДАННЯ
У 1907 році у США на замовлення Біблійного і трактатного товариства «Вартова башта» було надруковане спеціальне видання «Біблії короля Якова». Воно містило великий додаток за назвою «Верійські дослідження Біблії. Посібник для вчителів». Згодом Свідки Єгови друкували «Біблію короля Якова» на власних верстатах. До 1992 року вони виготовили 1 858 368 примірників цієї Біблії.
[Ілюстрація]
1907
УНІКАЛЬНИЙ СУЧАСНИЙ ПЕРЕКЛАД
За останні півсторіччя з’явилося чимало біблійних перекладів, деякі з них багатьма мовами. Серед них особливої уваги заслуговує «Святе Письмо. Переклад нового світу». Було надруковано і розповсюджено понад 170 мільйонів примірників цього перекладу 100 мовами (цілої Біблії або її частин). Це видання має карти, алфавітний покажчик і додаток, які допомагають читачам краще зрозуміти суть біблійної звістки.
[Ілюстрація]
1961
1611
Art Resource, NY
| 