Бог пообіцяв, що через Авраама і його нащадків усі сім’ї землі отримають благословення (Бут. 22:15—18). Ця обіцянка мала здійснитися в далекому майбутньому, однак Авраам був цілковито переконаний у її правдивості. Більш ніж половину свого життя він разом зі своєю сім’єю мандрував з одного місця в інше. Авраам завжди підтримував тісну дружбу з Єговою. Авраам не знав, як довго йому доведеться чекати сповнення Божої обіцянки, але його любов до Єгови не згасла і відданість не ослабла. Він пам’ятав, що є тимчасовим жителем, і не прагнув влаштуватись на постійне проживання в якійсь країні (Євр. 11:14, 15). Наскільки ж мудро наслідувати приклад Авраама і вести просте життя! Не дозвольмо, щоб майно, становище в суспільстві чи кар’єра стали для нас найважливішим. Ми чекаємо ліпшого майбутнього. w12 15.12 4:7—9
