Духовний сайт!

              Слово Єгови живе

Цікаві думки з книги Ісуса Навина

У 1473 році до н. е. ізраїльтяни таборують у моавських степах. Мабуть, вони з хвилюванням слухають такі слова: «Приготуйте собі поживу на дорогу, бо по трьох днях ви переходите цей Йордан, щоб увійти посісти той Край, що Господь, Бог ваш, дає вам його на спадщину» (Ісуса Навина 1:11). Їхня 40-річна мандрівка підходить до кінця.

Десь через 20 років після того їхній провідник Ісус Навин стоїть посеред Ханаану і каже старшим Ізраїлю: «Дивіться,— ось я поділив вам жеребком цих позосталих людей на спадок для ваших племен від Йордану, і всі народи, що вигубив я, аж по море Велике, місце заходу сонця. А Господь, Бог ваш,— Він пожене їх перед вами, і вижене їх перед вами, і ви посядете їхній Край, як говорив був Господь, Бог ваш, до вас» (Ісуса Навина 23:4, 5).

Ісус Навин написав книгу, яка носить його ім’я, в 1450 році до н. е. Це захоплива історична розповідь про події, які відбувалися протягом 22 років. Сьогодні ми стоїмо на порозі обіцяного нового світу, і наша ситуація подібна до ситуації синів Ізраїля, що були готові взяти у володіння Обітовану землю. Тож уважно розгляньмо книгу Ісуса Навина (Євреїв 4:12).

Ісус Навин отримує важливе завдання, коли Єгова каже йому: «Мойсей, раб Мій, помер. А тепер уставай, перейди цей Йордан ти та ввесь народ цей до того Краю, що Я даю їм, Ізраїлевим синам» (Ісуса Навина 1:2). Ісус Навин має ввести кілька мільйонів людей в Обітовану землю. Готуючись до цього, він висилає двох розвідників у Єрихон — перше місто, яке треба завоювати. У тому місті живе блудниця Рахав, яка почула про могутні діла, що Єгова вчинив для своїх людей. Вона захищає розвідників і допомагає їм, за що отримує обіцянку врятуватися.

Коли розвідники повернулись, Ісус Навин і весь народ готові перейти Йордан. Хоча ріка розлилася, для них вона не є перешкодою, бо Єгова зробив так, що вода вище за течією піднялася і стала, наче гребля, а вода нижче за течією стекла в Мертве море. Перейшовши Йордан, ізраїльтяни таборують у Ґілґалі, поблизу Єрихона. Через чотири дні, увечері 14-го дня місяця авіва, вони відзначають Пасху в єрихонських степах (Ісуса Навина 5:10). Наступного дня вони починають їсти урожай того Краю і перестають отримувати манну. Протягом цього часу Ісус Навин обрізує всіх чоловіків, народжених у пустині.

Відповіді на біблійні запитання

2:4, 5. Чому Рахав ввела в оману царевих слуг, які шукали розвідників? Ризикуючи власним життям, Рахав захистила розвідників, оскільки повірила в Єгову. Тому вона не мала обов’язку повідомляти, де перебувають розвідники, людям, які хотіли зашкодити Божому народу (Матвія 7:6; 21:23—27; Івана 7:3—10). Рахав «з діл виправдалась», зокрема одним з діл, які її виправдали, було введення в оману царських посланців (Якова 2:24—26).

5:14, 15. Хто такий «вождь Господнього війська»? Вождь, який прийшов, щоб зміцнити Ісуса Навина перед початком завоювання Обітованої землі, очевидно, не хто інший, як «Слово» — Ісус Христос у передлюдському існуванні (Івана 1:1; Даниїла 10:13). Як же підбадьорює запевнення, що прославлений Ісус Христос є з Божими людьми сьогодні, у той час, як вони ведуть духовну війну!

Уроки для нас

1:7—9. Щоб нам мати успіх у духовних справах, потрібно щодня читати Біблію, регулярно роздумувати про те, що в ній сказано, і застосовувати це в житті.

1:11. Ісус Навин просить людей приготувати провізію і не чекати бездіяльно, аж поки Бог їм усе дасть. Подібно й дана Ісусом Христом порада не журитися про необхідні для життя речі, а також його обіцянка, що «все це вам додасться», не означає, що нам непотрібно докладати зусиль, аби утримувати себе (Матвія 6:25, 33).

2:4—13. Почувши про великі діла Єгови і усвідомивши, що час критичний, Рахав приймає рішення стати на сторону його поклонників. Якщо ви вже якийсь час вивчаєте Біблію і розумієте, що ми живемо в «останні дні», чи ж вам не слід прийняти рішення служити Богу? (2 Тимофія 3:1).

3:15. Оскільки розвідники, які були вислані в Єрихон, принесли добру звістку, Ісус Навин швидко діє, не чекаючи, поки спадуть води Йордану. Що стосується вчинків, пов’язаних з правдивим поклонінням, ми мусимо відважно діяти, а не зволікати, поки обставини видаватимуться більш підхожими.

4:4—8, 20—24. Тих 12 каменів, взятих з річища Йордану, мали служити для Ізраїля нагадуванням. Все, що Єгова зробив для порятунку своїх сучасних слуг від ворогів, також служить нагадуванням про те, що він є з ними.

Єрихон «був замкнений... ніхто не виходив і не входив» (Ісуса Навина 6:1). Як завойовувати це місто? Єгова повідомляє Ісусу Навину, якою має бути стратегія. Невдовзі мури падають, а місто зазнає руйнування. Рятуються тільки Рахав і її родина.

Після цього ізраїльтяни мають завоювати царське місто Ай. Розвідники, вислані туди, повідомляють, що в місті небагато мешканців, тож не потрібно великого війська, щоб знищити його. Однак близько 3000 вояків, висланих на те місто, втікають від його мешканців. Чому? Єгова не був з ізраїльтянами. Ахан з племені Юди згрішив під час захоплення Єрихона. Залагодивши цю справу, Ісус Навин знову йде на Ай. Тамтешній цар прагне вступити в бій, бо вже раз переміг ізраїльтян. Але Ісус Навин, користуючись самовпевненістю мешканців, завойовує Ай.

Ґів’он був «містом великим... більшим за Ай, а всі люди його лицарі» (Ісуса Навина 10:2). Жителі Ґів’она дізналися про успіхи Ізраїлю у війні проти таких міст, як Єрихон і Ай, обманули Ісуса Навина й уклали з ним мирний договір. Навколишні народи розцінили такий перехід на бік противника як загрозу для себе. П’ять царів об’єднуються і нападають на Ґів’он. Ізраїль рятує ґів’онітян і завдає нищівної поразки нападникам. Під проводом Ісуса Навина ізраїльтяни завойовують міста, що лежали у південному і західному напрямку, а також перемагають коаліцію царів з півночі. Усього разом на захід від Йордану ізраїльтяни завдали поразки 31 царю.

Відповіді на біблійні запитання

10:13. Як можливий такий феномен? Чи для Єгови, Творця неба і землі, «є річ занадто трудна?» (Буття 18:14). Якщо Єгова хоче, він може керувати рухом землі так, що для земного спостерігача сонце і місяць виглядатимуть нерухомими. Або ж він може не зупиняти рух землі й місяця, а використати заломлення променів сонця й місяця так, щоб їхнє світло продовжувало сяяти. У будь-якому разі, «не було такого, як день той» (Ісуса Навина 10:14).

10:13. Що таке книга Праведного? Ця книга згадується також у 2 Самуїла 1:18 у зв’язку з поемою про лука — жалобною піснею про ізраїльського царя Саула і його сина Йонатана. Ця книга, очевидно, була добре відомою серед євреїв збіркою епічних та історичних пісень і поем.

Уроки для нас

6:26; 9:22, 23. Прокляття, яке Ісус Навин проголосив у час зруйнування Єрихона, сповнилося десь через 500 років (1 Царів 16:34). Ноєве прокляття на його внука Ханаана сповнилося, коли ґів’онітяни стали чорноробами (Буття 9:25, 26). Слово Єгови завжди сповняється.

7:20—25. Дехто може вважати, що Аханів гріх дрібний і що він не завдав нікому шкоди. Подібно люди ставляться до незначних крадіжок чи інших менших порушень біблійного закону. Але ми повинні бути такими, як Ісус Навин,— рішучо опиратися тиску чинити щось незаконне чи неморальне.

9:15, 26, 27. Ми мусимо серйозно ставитися до угод, які укладаємо, і дотримуватися слова.

Тепер Ісус Навин уже в похилому віці, йому майже 90 років, і він починає розділяти землю. Це справді велике завдання! Племена Рувима, Ґада і половина племені Манасії вже отримали свій спадок на схід від Йордану. Решта племен тепер за жеребом отримують спадок на захід від річки.

Скинію поставлено в Шіло на території Єфрема. Калев отримує Хеврон, а Ісус Навин — місто Тімнат-Серах. Левити отримують 48 міст, у тому числі 6 міст сховища. Повертаючись до свого спадку на східному боці Йордану, воїни з племені Рувима, Ґада і половини племені Манасії встановлюють жертовника «великого на вид» (Ісуса Навина 22:10). Племена на захід від Йордану вважають це відступництвом, і вже назріває міжплемінна війна. Але завдяки доброму обміну думками вдається уникнути кровопролиття.

Після того як Ісус Навин прожив деякий час у Тімнат-Сераху, він збирає старших, голів, суддів та урядників Ізраїля і закликає їх бути сильними і залишатися вірними Єгові. Пізніше Ісус Навин збирає всі ізраїльські племена в Сихемі. Там він обговорює, як Єгова поводився з ними від часів Авраама, і знову заохочує їх: «Бійтеся Господа й служіть Йому в невинності та в правді». Люди відповідають: «Господеві, Богові нашому, ми будемо служити, а голосу Його будемо слухатися!» (Ісуса Навина 24:14, 15, 24). Через якийсь час після цього Ісус Навин помирає у віці 110 років.

Відповіді на біблійні запитання

13:1. Чи це не суперечить тому, що сказано в Ісуса Навина 11:23? Ні, тому що завоювання Обітованої землі складалося з двох етапів: війна цілого народу, у якій 31 ханаанський цар зазнав поразки й сила ханаанеян була зламана, а також цілковите оволодіння краєм, яке проводили окремі племена та особи (Ісуса Навина 17:14—18; 18:3). Хоча ізраїльські сини не прогнали ханаанеян цілком, позосталі ханаанеяни вже не становили реальної загрози для Ізраїля (Ісуса Навина 16:10; 17:12). В Ісуса Навина 21:44 сказано: «Господь дав їм мир навколо».

24:2. Чи Авраамів батько Терах був ідолопоклонником? Спершу Терах не був поклонником Бога Єгови. Ймовірно, він поклонявся богу місяця Сіну — популярному божеству в Урі. Відповідно до єврейської традиції, Терах навіть був виробником ідолів. Однак коли Авраам за наказом Бога вийшов з Ура, Терах пішов з ним у Харан (Буття 11:31).

Уроки для нас

14:10—13. Хоча Калеву було 85 років, він просить складне завдання — очистити район Хеврона. Ту територію населяли велетні. З допомогою Єгови цей досвідчений воїн перемагає, і Хеврон стає містом сховища (Ісуса Навина 15:13—19; 21:11—13). Приклад Калева заохочує нас не уникати складних теократичних завдань.

22:9—12, 21—33. Треба бути обережними, щоб не осуджувати спонук інших осіб.

У похилому віці Ісус Навин каже відповідальним чоловікам в Ізраїлі: «Не відпало ані одне слово зо всіх тих добрих слів, що про вас говорив був Господь, Бог ваш,— усе збулося вам, не відпало з нього ані одне слово» (Ісуса Навина 23:14). Наскільки яскраво історична книга Ісуса Навина ілюструє це!

Апостол Павло писав: «Все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писання ми мали надію» (Римлян 15:4). Ми можемо бути впевнені, що наша надія на Божі обіцянки не буде недоречною. Жодна обіцянка не зазнає провалу, вони всі збудуться.

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Край, завойований під проводом Ісуса Навина.

БАШАН

ҐІЛЕАД

АРАВА

НЕҐЕВ

Йордан

Солоне море

потік Яббок

потік Арнон

Хацор

Мадон

Шарон

Шімрон

Йокнеам

Дор

Меґіддо

Кедеш

Таанах

Ґезер

Тірца

Афек

Таппуах

Бет-Ел

Ай

Ґілґал

Єрихон

Хефер

Єрусалим

Маккеда

Ярмут

Адуллам

Лівна

Лахіш

Еґлон

Хеврон

Девір

Арад