Духовний сайт!

Цікаві думки з книги Буття (частина II)

КНИГА Буття охоплює 2369 років людської історії: від створення першої людини, Адама, і до смерті Йосипа, сина Якова. Перші 10 розділів, а також 9 віршів з 11-го розділу, в яких описано події від створення світу і до будівництва Вавилонської башти, обговорювались у попередньому номері цього журналу*. У цій статті розглядаються цікаві думки з решти книги Буття, де розповідається про Божі стосунки з Авраамом, Ісаком, Яковом та Йосипом.

Приблизно через 350 років після Потопу народжується чоловік, до якого Бог ставиться по-особливому. Він походить із роду Сима, Ноєвого сина. Його ім’я — Аврам, але пізніше цього чоловіка названо Авраамом. За Божим наказом Аврам покидає халдейське місто Ур і оселяється в наметах у краю, котрий Єгова обіцяє дати йому та його нащадкам. За віру й послух Авраама названо «другом Божим» (Якова 2:23).

Єгова знищує злих жителів Содома й поблизьких міст, але зберігає життя Лоту та його дочкам. В Авраама народжується син Ісак, і цим сповняється Божа обіцянка. Минають роки, і перед Авраамом постає випробування віри: Єгова дає йому вказівку принести в жертву свого сина. Авраам вже готовий зробити це, але ангел зупиняє його. Поза всяким сумнівом, Авраам — чоловік віри, і він отримує запевнення в тому, що через його насіння благословляться всі народи. Смерть коханої дружини, Сари, дуже засмучує Авраама.

Відповіді на біблійні запитання

12:1—3. Коли і на який період набула чинності угода з Авраамом? Угода Єгови з Аврамом про те, що «благословляться в [Аврамі] всі племена землі», очевидно, набула чинності, коли Аврам по дорозі в Ханаан перейшов через річку Євфрат. Імовірно, це відбулося 14 нісана 1943 року до н. е., тобто за 430 років до визволення ізраїльтян з Єгипту (Вихід 12:2, 6, 7, 40, 41). Угода з Авраамом — це «вічний заповіт». Вона залишатиметься в силі доти, доки всі племена землі не отримають благословення, а усі Божі вороги не будуть знищені (Буття 17:7; 1 Коринтян 15:23—26).

15:13. Коли сповнилося пророцтво про те, що Аврамові нащадки протягом 400 років будуть зносити утиски? Цей період утисків почався 1913 року до н. е., коли Авраамів син Ісак приблизно в п’ятирічному віці був відлучений від грудей. У той час його дев’ятнадцятирічний єдинокровний брат Ізмаїл насміхався з нього (Буття 21:8—14; Галатів 4:29). Період утисків закінчився в 1513 році до н. е., коли ізраїльтяни були визволені з єгипетського рабства.

16:2. Чи правильно повелася Сара, коли запропонувала, аби Аврам взяв собі за дружину її служницю Аґар? Пропозиція Сари відповідала тогочасному звичаю, згідно з яким неплідна дружина повинна була дати своєму чоловікові наложницю, щоб та народила спадкоємця. Полігамний шлюб взяв свій початок від нащадків Каїна. З часом він став звичайним явищем і був перейнятий деякими поклонниками Єгови (Буття 4:17—19; 16:1—3; 29:21—28). Однак Єгова ніколи не скасовував своєї початкової вимоги щодо одношлюбності (Буття 2:21, 22). Ной і його сини, яким був повторений наказ ‘плодитися й наповнювати землю’, мали, безперечно, лише по одній дружині (Буття 7:7; 9:1; 2 Петра 2:5). Ісус Христос знову затвердив вимогу щодо одношлюбності (Матвія 19:4—8; 1 Тимофія 3:2, 12).

19:8. Хіба правильно повівся Лот, запропонувавши содомлянам своїх дочок? Відповідно до етичних норм Сходу, господар був зобов’язаний захищати своїх гостей навіть ціною власного життя. Лот був готовий до цього. Він відважно вийшов до юрби і, закривши за собою двері, опинився з нею сам на сам. Коли Лот пропонував своїх дочок, він, мабуть, уже знав, що його гостями були Божі посланці, і, можливо, вважав, що Бог захистить його дочок, як колись у Єгипті захистив його тітку Сарру (Буття 12:17—20). І зрештою Лот та його дочки справді отримали захист.

19:30—38. Чи вважав Єгова чимось неправильним те, що Лот напився до сильного сп’яніння, а також став батьком синів від двох своїх дочок? Єгова вважає неправильним як кровозмішення, так і пияцтво (Левит 18:6, 7, 29; 1 Коринтян 6:9, 10). Лот засуджував «вчинки безбожні» мешканців Содома (2 Петра 2:6—8). Дочки напоїли його, і це показує, що вони знали, що у тверезому стані він не погодиться на статеві стосунки з ними. Але, будучи прибульцями в тій землі, його дочки вважали, що це єдина можливість запобігти припиненню Лотового роду. Оповідь про це поміщена в Біблії, аби можна було побачити родинні зв’язки між моавітянами (через Моава), аммонітянами (через Бен-Аммі) і Авраамовими нащадками ізраїльтянами.

Уроки для нас

13:8, 9. Який же чудовий приклад подав Авраам стосовно залагодження непорозумінь! Нам ніколи не можна жертвувати мирними стосунками з іншими задля фінансової вигоди або через особисті вподобання чи гордість.

15:5, 6. Авраам ставав старим, але так і не мав сина, і він поговорив про це зі своїм Богом. Єгова у свою чергу дав йому підбадьорливе запевнення. Який був результат? Авраам «ввірував... Господеві». Якщо ми відкриватимемо своє серце Єгові в молитві, будемо приймати запевнення Бога з Біблії і слухатися його, то наша віра зміцнятиметься.

15:16. Єгова протягом життя чотирьох поколінь утримувався від виконання присуду над амореянами (тобто жителями Ханаану). Чому? Тому що він терпеливий Бог. Він чекав доти, доки не зникла будь-яка надія на те, що вони виправляться. Як і Єгова, ми повинні бути терпеливі.

18:23—33. Єгова не знищує всіх людей без розбору. Праведних він захищає.

19:16. Лот «вагався», тож ангели були змушені майже силою виводити його самого та його сім’ю з міста Содома. Чекаючи на кінець цього злого світу, нам варто постійно усвідомлювати, що не можна гаяти часу.

19:26. Як же нерозумно з сумом озиратися на те, що ми залишили позад себе у світі, і дозволяти, щоб це відволікало нашу увагу!

Авраам подбав про те, щоб Ісак одружився з Ревекою, жінкою, яка вірить у Єгову. Вона народжує двох близнюків, Ісава і Якова. Ісав нехтує своїм правом первородства і продає його Якову, який пізніше отримує від батька благословення. Яків утікає в Падан арамейський. Там він одружується з Лією та Рахіллю і впродовж близько 20 років дбає про отари їхнього батька. Потім він разом зі своєю сім’єю покидає той край. Від Лії, Рахілі та їхніх двох служниць у Якова народжується дванадцять синів, а також дочки. Яків бореться з ангелом і отримує благословення; йому дане нове ім’я, Ізраїль.

Відповіді на біблійні запитання

28:12, 13. Що означав сон про «драбину», який бачив Яків? Ця «драбина» (можливо, кам’яні сходи) вказувала на те, що існує сполучення між землею і небом. По ній піднімалися й спускалися Божі ангели, і це показувало, що ангели в якийсь важливий спосіб служать посередниками між Єговою і людьми, котрих він схвалює (Івана 1:51).

30:14, 15. Чому Рахіль обміняла нагоду зачати дитину на плоди мандрагори? У стародавні часи плід мандрагори використовували в медицині як наркотик, а також для того, щоб знімати спазми чи запобігати їхньому виникненню. Крім того, вважалося, що цей плід може збуджувати статевий потяг і підвищувати здатність до розмноження або сприяти заплідненню (Пісня над піснями 7:14). Хоча Біблія не говорить, що саме спонукало Рахіль до такого обміну, але, можливо, вона думала, що мандрагора допоможе їй зачати дитину і це усуне ганьбу, яку стягала на неї неплідність. Проте Єгова «відчинив їй утробу» лише через кілька років після цього (Буття 30:22—24).

Уроки для нас

25:23. Єгова має здатність помічати генетичні схильності людини ще до її народження і завдяки передбаченню може заздалегідь обирати тих, хто виконуватиме його наміри. Але він не визначає наперед остаточну долю кожної окремої особи (Осії 12:4; Римлян 9:10—12).

25:32; 32:25—30. Яків був зацікавлений у первородстві, а також цілу ніч боровся з ангелом, аби отримати благословення. Це показує, що він дійсно цінував священні речі. Єгова довірив нам кілька священних речей, наприклад, можливість мати добрі стосунки з ним і його організацією, викуп, Біблію й надію на Царство. Цінуймо ж їх, наслідуючи приклад Якова.

34:1, 30. До лиха, через яке Яків став ‘зненавидженим у мешканців того краю’, призвело те, що Діна почала товаришувати з людьми, котрі не мали любові до Єгови. Нам потрібно виявляти мудрість у виборі товариства.

Сини Якова через заздрість продають свого брата Йосипа в рабство. У Єгипті Йосип потрапляє до в’язниці, оскільки вірно і відважно обстоює Божі моральні норми. Згодом його виводять із в’язниці, аби він витлумачив фараонові сни, у яких передрікається, що після семи років достатку настануть сім років голоду. Після цього Йосипа призначено управителем, який мав відповідати за розподіл харчів у Єгипті. Через голод його брати приходять до Єгипту в пошуках харчів. Усі члени сім’ї знову об’єднуються й оселяються в родючій землі Ґошен. На смертному ложі Яків благословляє своїх синів і виголошує пророцтво, яке дає тверду надію на великі благословення в далекому майбутньому. Останки Якова перевозять до Ханаану для поховання. Коли у віці 110 років Йосип помирає, його тіло бальзамують, аби з часом перенести в Обітовану землю (Вихід 13:19).

Відповіді на біблійні запитання

43:32. Чому для єгиптян було огидою їсти разом з євреями? Так було, мабуть, у першу чергу через релігійне упередження чи національну гордість. Пастухів єгиптяни також вважали огидою (Буття 46:34). Чому? Пастухи овець просто могли належати до одного з найнижчих прошарків у кастовій системі Єгипту. Або, можливо, єгиптяни ставилися з презирством до тих, хто шукав пасовища для своїх отар, оскільки земель для рільництва було небагато.

44:5. Чи справді Йосип ворожив за допомогою чаші? Срібна чаша, а також все, що про неї говорилося, очевидно, були частиною хитрого плану. Йосип був вірним поклонником Єгови. Безсумнівно, він не ворожив за допомогою чаші так само, як Веніямин насправді її не крав.

49:10. Що означають «берло» і «законодавець»? Берло — це палиця, яку правителі носили як знак царської влади. А єврейське слово, перекладене тут як «законодавець», може також означати «жезл», як воно передається в перекладі Хоменка. Це довга палиця, яка символізує повноваження давати накази. Згадуючи берло і жезл, Яків вказує на велику владу і повноваження, які мало посідати плем’я Юди до приходу «Шіло́» (НС). Шіло, Юдин нащадок,— це Ісус Христос, особа, якій Єгова дарував небесне панування. Христос має царську владу і повноваження давати накази (Псалом 2:8, 9; Ісаї 55:4; Даниїла 7:13, 14).

Уроки для нас

38:26. Юда поставився неправильно до своєї овдовілої невістки Тамари. Але він смиренно визнав свою помилку, дізнавшись, що на ньому лежить відповідальність за її вагітність. Ми теж повинні з готовністю визнавати усі свої помилки.

39:9. Відповідь, котру Йосип дав Потіфаровій дружині, показує, що в питаннях моралі він узгоджував свій погляд із Божим поглядом і що його сумлінням керували Божі принципи. Чи не потрібно й нам прагнути цього, зростаючи в точному знанні правди?

41:14—16, 39, 40. Єгова здатен повністю змінити обставини на користь тим, хто боїться його. Опинившись у скруті, було б мудро покладатися на Єгову і залишатись йому вірними.

Авраам, Ісак, Яків та Йосип були справді богобоязливими чоловіками віри. Розповідь про їхнє життя, яка міститься в книзі Буття, безумовно, зміцнює нашу віру й дає чимало цінних уроків.

Ви можете отримати користь з цих розповідей, коли дотримуватиметесь розкладу щотижневого читання Біблії за програмою Школи теократичного служіння. Розглянуті вище думки зроблять читання ще більш захопливим.