ЯКБИ ви могли полегшити чиїсь страждання, то чи не зробили б це? Коли стається стихійне лихо, рятівники без зволікань поспішають на допомогу зовсім чужим людям. Тож у декого може виникнути запитання: «Чому Бог досі не знищив Диявола, через якого існує стільки жахливих страждань?»

Щоб знайти відповідь на це запитання, уявімо судову справу, яка набула широкого розголосу. Убивця, відчайдушно намагаючись затягнути процес, звинувачує суддю в нечесності й навіть закидає, що він підкупив присяжних. Тому виникає потреба вислухати величезну кількість свідків.

Суддя знає, що тепер розгляд справи затягнеться і це породить багато проблем, а він хоче якомога швидше все закінчити. Водночас суддя усвідомлює: аби винести рішення, яке стане прецедентом, треба дати обидвом сторонам достатньо часу для викладення всіх своїх аргументів.

Щось подібне сталося, коли Диявол — якого Біблія також називає «драконом», «змієм» і «Сатаною» — кинув виклик Єгові, «Всевишньому, на цілій землі» (Об’явлення 12:9; Псалом 83:19). Хто ж такий Диявол? У чому він звинуватив Бога Єгову? І коли Бог його усуне?

Колись той, хто став Дияволом, був досконалою духовною особою, одним з Божих ангелів (Йова 1:6, 7). Але він загордився і забажав, щоб люди поклонялися йому. Тож він поставив під сумнів Боже право керувати всесвітом і почав натякати, ніби Бог недостойний, щоб йому підкорялись. Диявол заявляв, що Бог купує послух людей своїми благословеннями. Як стверджував Сатана, будь-яка людина, зіткнувшись з труднощами, зневажить Бога (Йова 1:8—11; 2:4, 5).

Щоб спростувати такі звинувачення, недостатньо було просто застосувати силу. Якби Бог знищив Диявола ще в Едемському саду, хтось міг би подумати, що Божий противник мав рацію. Тому Всевладний Бог почав судову справу, щоб і люди, і ангели чітко побачили, на чиєму боці правда.

Як досконалий і справедливий суддя Бог Єгова дозволив кожній стороні представити свідків, які б дали ґрунтовне свідчення на користь того, кого підтримують. Бог подарував Адамовим нащадкам життя і відвів достатньо часу, протягом якого вони могли попри всі труднощі з любові залишатися вірними йому і цим довести, що є по його стороні.

Бог Єгова добре розуміє, що, поки триває ця судова справа, люди далі страждають. Тому він прагне закінчити її якнайшвидше. У Біблії сказано, що він «Батько глибокого співчуття та Бог усілякої потіхи» (2 Коринфян 1:3). І, безперечно, «Бог усілякої потіхи» ні на мить не зволікатиме із знищенням Сатани і свого часу обов’язково покінчить з усіма наслідками його впливу. Але Бог не знищить цього ворога передчасно, ще до цілковитого завершення всесвітньої судової справи.

Коли всі спірні питання будуть врешті вирішені, Єгова остаточно доведе правомірність своєї верховної влади. Суд над Сатаною стане вічним прецедентом. Якщо колись у майбутньому виникне подібний бунт, вже не знадобляться жодні судові розгляди.

У відповідний час Бог Єгова накаже Ісусу, своєму воскреслому Синові, знищити Диявола й усунути всі наслідки його злодіянь. Біблія розповідає, що настане час, коли Христос, «покінчивши з усіма урядами та всією владою і силою, передасть царство своєму Богові й Батькові. Адже він має царювати, аж поки Бог покладе всіх ворогів йому під ноги. І останній ворог, з яким буде покінчено,— це смерть» (1 Коринфян 15:24—26).

Біблія обіцяє, що сповниться початковий намір Бога і ціла земля стане раєм, в якому мирно житимуть праведні люди. «Покірні вспадкують землю,— і зарозкошують миром великим! Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній» (Псалом 37:11, 29).

Божих служителів чекає чудове майбутнє. У Біблії сказано: «Ось намет Бога з людьми; і Бог мешкатиме з ними, а вони будуть його народами. Бог сам перебуватиме з ними. І він витре кожну сльозу з їхніх очей. І вже не буде ані смерті, ані жалоби, ані голосіння, ані болю. Колишнє минуло» (Об’явлення 21:3, 4).