Чи вірити християнину
в забобони?
ОДИН журналіст цілий рік не літав літаком. Чому? Бо ворожка йому
напророкувала, що він загине в авіакатастрофі. Представники всіх прошарків
суспільства, в тому числі політики, бізнесмени, актори, спортсмени і студенти
вузів, вірять у забобони. На їхню думку, у стресових ситуаціях, коли вони
відчувають непевність і тривогу, їм допоможе віра в забобони — вона захистить їх
від небезпек або посприяє їхнім задумам.
Часто люди вважають, що вірити в забобони не завадить, бо така віра
психологічно підтримує їх. Свого часу антрополог Маргарет Мід зазначила: «У
забобонах відображається наше сильне прагнення, аби щось відбулося чи, навпаки,
не сталось. Коли ми не до кінця віримо в забобони, але й не зовсім заперечуємо
їх, то займаємо досить зручну позицію». Все ж люди, які постановили догоджати
Богові, повинні запитати себе: «Чи слід християнам вірити в забобони?»
Чого люди загалом бояться? Наприклад, вони бояться померти,
відчувають тривогу через невідомість, побоюються так званого потойбічного світу.
Сатана, противник Бога, хоче поневолити мешканців землі. Тому він посилює в них
почуття страху злісною брехнею (Івана 8:44; Об’явлення 12:9). Але Сатана не єдиний, хто прагне відвернути людей від Бога. У Біблії
його названо «правителем демонів» (Матвія 12:24—27). Хто такі демони? За днів Ноя чимало ангелів
приєдналося до Сатани в бунті проти Бога. Таким чином вони стали демонами.
Відтоді ці істоти намагаються впливати на розуми людей. До їхніх хитрих методів
належать і забобони (Буття 6:1, 2; Луки 8:2, 30; Юди 6).
Основою для забобонів є чимало неправдивих уявлень, що походять від
Сатани. Приміром, дехто вважає, нібито щось невидиме в людині переживає смерть
її тіла і може далі мати вплив на живих. Однак Біблія каже: «Померлі нічого не
знають». Також у ній говориться, що після смерті немає «ні роботи, ні роздуму,
ані знання, ані мудрости» (Екклезіяста 9:5, 10).
Багато хто повірив у сатанинську брехню. А втім, у сиву давнину Бог
дав своєму народові, Ізраїлю, чітку вказівку: «Нехай не знайдеться між тобою
такий, хто переводить свого сина чи дочку свою через огонь, хто ворожить
ворожбу, хто ворожить по хмарах, і хто ворожить по птахах, і хто чарівник, і хто
чорнокнижник, і хто викликає духа померлого та духа віщого, і хто питає
померлих. Бо гидота для Господа кожен, хто чинить таке» (Повторення Закону
18:10—12).
На жаль, ізраїльський народ не завжди слухався цієї перестороги.
Приміром, у дні пророка Ісаї дехто вірив, що збиратиме хороший урожай, якщо буде
умилостивляти «бога удачі». Такий забобон приніс жахливі наслідки. Ізраїльтяни
втратили прихильність і благословення Єгови (Ісаї 65:11,
12, НС).
З приходом християнства погляд Єгови на забобони не змінився.
Апостол Павло настійно порадив забобонним мешканцям Лістри, щоб вони
«відвернулись від цієї марноти та навернулись до Бога живого, який створив небо,
землю, море і все, що в них» (Дії 14:15).
Існує безліч забобонних вірувань, і всі вони мають щось спільне —
відсутність розумного пояснення. Скажімо, забобонні люди у разі невдачі схильні
нарікати на долю, замість того щоб брати на себе відповідальність за свої
вчинки.
На щастя,
чимало хто перестав вірити в забобони. Ісус сказав: «Пізнаєте правду, і правда
зробить вас вільними» (Івана 8:32). Клементина з Бразилії, яка 25 років була
ворожкою, розповідає: «Я заробляла собі на життя ворожінням. Але, пізнавши
біблійну правду, я відкинула забобони». Регулярне вивчення Біблії і палкі
молитви до Бога Єгови допоможуть нам набути внутрішню силу. Завдяки цьому ми
зможемо тверезо мислити, а отже, і приймати мудрі рішення, які будуть оберігати
нас від біди і зменшувати тривогу (Филип’ян 4:6, 7, 13).
У Біблії ставиться запитання: «Що спільного між світлом і темрявою?
Яка згода між Христом і Веліа́лом [Сатаною]?» Отже, правдиві християни повинні
уникати забобонів (2 Коринфян 6:14—16).
▪ У кого вірили забобонні ізраїльтяни за днів Ісаї, замість того щоб
довіряти Богові? (Ісаї 65:11, 12).
▪ До чого
заохотив апостол Павло забобонних мешканців Лістри? (Дії
14:15).
Забобони вселяють людям фальшиве почуття
безпеки
|
