Духовний сайт!

Чи залежить ваш характер від групи крові?

СЬОГОДНІ в деяких країнах з’явилась тенденція визначати характер людини за її групою крові. Наприклад, в Японії, знайомлячись з кимсь, нерідко запитують: «Яка у вас група крові?» Прихильники такої теорії твердять, що особи з I групою крові зазвичай спокійні, відповідальні, однак недовірливі. Ті, в кого II група,— щирі й щедрі, але у них мінливий настрій і їх легко обманути. Подібним чином характеризують людей з іншими групами крові. Крім того, поширена думка, що особи з різними групами крові, погано або, навпаки, добре ладять між собою.

Спираючись на цю теорію, дехто вважає, що під час формування класів у школах, призначення керівників фірми або навіть вибору подружнього партнера слід обов’язково брати до уваги групу крові. Чи є якісь докази, що наш характер дійсно залежить від групи крові? Чи згадується щось про це в Біблії?

Згідно з однією енциклопедією, «мембрани червонокрівців містять білки, які називаються антигенами. Відомо понад 300 таких антигенів» («The World Book Multimedia Encyclopedia»). Не всі мають однакові антигени. До того ж деякі антигени не можуть співіснувати. Тому, як сказано далі в енциклопедії, «залежно від наявності або відсутності певних антигенів науковці поділили людську кров на групи».

За найбільш поширеною в нашій країні системою, кров розподіляють на чотири групи — I, II, III і IV. Існує також система резус-фактор. На сьогодні відомо коло 20 групових систем крові. З цього видно, що кров — дуже складна речовина. «Британська енциклопедія» зазначає: «Через велику кількість антигенів у червонокрівцях майже неможливо, щоб двоє людей, крім однояйцевих близнюків, мали однаковий набір елементів крові».

Ці слова вказують на те, що насправді в кожного з нас своя унікальна «група крові». Тож твердити, ніби особи з однією групою крові мають подібні риси характеру,— безпідставно. Проте є чимало факторів, від яких дійсно залежить наш характер.

У «Словнику української мови» сказано, що характер — це сукупність особистих рис людини, які виявляються в поведінці й діяльності. І на формування характеру впливає не лише спадковість, а й інші чинники, як-от атмосфера в сім’ї, освіта, товариство та все те, чого особа зазнала в житті. Отже наш характер не залежить тільки від успадкованих рис. Навіть однояйцеві близнята, спадковість яких однакова, часто мають різні характери.

Цікавим є також те, що характер може змінитися. Апостол Павло підкреслив, що християнські вчення можуть змінювати людей. Він заохочує ‘скинути з себе людину стародавню [«стару особистість», НС] з її вчинками, та зодягнутися в нову, що відновлюється для пізнання за образом Створителя її’ (Колосян 3:9, 10). Християни усвідомлюють, що, будучи недосконалими, вони успадкували гріховні схильності. Тому, аби подобатися Богові, їм треба змінитися.

Що допомагає робити такі зміни? Сила Божого Слова. Ось що Павло написав про це: «Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного,— проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця» (Євреїв 4:12). Коли людина піддається впливу Божого духу й намагається дотримуватись моральних норм, викладених у Біблії, її характер поступово змінюється. Така особа починає виявляти «щире милосердя, добротливість, покору, лагідність, довготерпіння» (Колосян 3:12).

Слід визнати, що саме́ дослідження груп крові не порушує жодного біблійного принципу. Але цього не скажеш про теорії щодо впливу групи крові на характер людини. Християнам у всьому потрібно шукати керівництва в Божому Слові (Псалом 119:105). Важливо також виявляти розсудливість (Филип’ян 4:5).

Наприклад, було б нерозсудливо, якби хтось, замість працювати над своїми вадами, виправдовувався групою крові. Незважаючи на успадковані схильності, християни повинні постійно удосконалюватися, аби якнайліпше віддзеркалювати риси Єгови й Ісуса (Ефесян 5:1).

Окрім того, християнам слід дивитися на інших так, як на них дивиться Єгова. «Бог неупереджений» (Дії 10:34, 35, СМ). Він радо приймає всіх людей. Тому було б нерозважно і не по-християнськи уникати товариства осіб, які просто мають інакшу групу крові. Так само неправильно спілкуватися лише з тими, у кого «сумісна» група крові. Біблія застерігає: «Коли ж дивитеся на обличчя, то чините гріх» (Якова 2:9).

З розвитком науки й техніки люди дедалі більше дізнаються про кров і з’являються все нові й нові теорії, пов’язані з цією життєдайною рідиною. І немає нічого дивного, що хтось захоплюється ними. Проте нашим мисленням повинна керувати Біблія, а не людські теорії. Тож християнам радиться: «Усе досліджуючи, тримайтеся доброго» (1 Солунян 5:21).