Духовний сайт!

Що таке правдива віра?

«ДОГОДИТИ Ж БЕЗ ВІРИ НЕ МОЖНА. І ТОЙ, ХТО ДО БОГА ПРИХОДИТЬ, МУСИТЬ ВІРУВАТИ, ЩО ВІН Є, А ТИМ, ХТО ШУКАЄ ЙОГО, ВІН ДАЄ НАГОРОДУ» (ЄВРЕЇВ 11:6).

У Біблії говориться: «Що ж це означає — віра? Це значить бути певним у тому, на що сподіваєшся» (Євреїв 11:1, СМ). Отже, віра ґрунтується на точному знанні, фактах, на основі яких можна робити правильні рішення. Для цього слід не тільки вірити у щось, але й мати підстави для віри.

Проілюструймо це так: у вас є друг, про якого ви можете сказати: «Я довіряю йому. На його слово можна покластися. Коли в мене будуть труднощі, він прийде на допомогу». Навряд чи ви скажете так про того, кого знаєте лише день-два, правда? Адже це мусить бути людина, котра неодноразово довела свою надійність. Це ж стосується і релігійної віри, на основі якої розвивається надія і переконання, вґрунтовані на вагомих, точних доказах.

Сьогодні часто називають вірою те, що насправді є легковірністю — схильністю вірити без вагомих підстав чи причин. Легковірність ґрунтується на сипучих пісках емоцій і забобонів. Це не можна назвати міцною вірою, адже для неї немає надійних підстав.

Через таку легковірність можна зопалу дійти висновків, які не узгоджуються з біблійною правдою. Тому Біблія застерігає стосовно безпідставної віри: «Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої» (Приповістей 14:15). Апостол Павло написав: «Усе досліджуючи, тримайтеся доброго!» (1 Солунян 5:21). Біблія заохочує не до легковірності. Вона радить уґрунтовувати віру на доказах.

Важливо вміти розрізняти правдиву віру і легковірність. Людина може бути релігійною, але не мати правдивої віри. Як зауважив Павло, «віра — не в усіх» (2 Солунян 3:2). Однак декотрі люди мають уґрунтовану на Біблії віру, і вона відіграє велику роль в їхньому житті.

Віру можна уподібнити до ланцюга, що ланками упевненості і довір’я з’єднує людину з Богом. Але таку віру треба розвивати, ми з нею не народжуємося. Як розвивати правдиву віру? У Біблії пояснюється: «Віра від слухання, а слухання через Слово Христове» (Римлян 10:17).

Отже, слід виділяти час на те, щоб пізнавати Бога і вчення його Сина, Ісуса Христа. Це знання не здобути без зусиль (Приповістей 2:1—9). Щоб упевнитися в достовірності Біблії, треба, докладаючи старань, з’ясувати, що́ вона говорить.

Однак щоб мати правдиву віру, мало посідати знання або вірити у правдивість чогось. Тут мусить бути залучене серце, з якого походять усі спонуки. «Серцем віруємо»,— говориться у Римлян 10:10. Що це означає? Якщо розмірковувати над духовними справами, розвивати вдячність за них, то біблійна звістка проникатиме глибоко в серце. Віра буде рости і зміцнятися, коли ви будете спонукані діяти відповідно до Божих обітниць і відчуватимете благословення Бога (2 Солунян 1:3).

Правдива віра надзвичайно дорогоцінна! Коли довіряємо Богу, покладаючись на його спроможність кермувати нашим кроком і на його бажання задовольняти наші потреби, то зможемо гідно зустрічати труднощі. Крім того, Божий Син, Ісус Христос, вказав на довгочасну користь віри: «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Івана 3:16). Вічне життя — чудовий дар для тих, хто має віру!

Віра в обітницю Бога винагородити своїх служителів дозволяє по-новому дивитись на життя. У Євреїв 11:6 говориться, що маючи правдиву віру, людина вірить у спроможність Бога винагородити ‘тих, хто шукає Його’. Отже, правдива віра — це не легковір’я і не просто віра в існування Бога. Маючи таку віру, людина визнає спроможність Бога винагороджувати тих, хто шукає його. Чи ваше бажання пізнати Бога правдиве і щире? Якщо так, то набувайте точного знання з його Слова, Біблії, і вашу віру буде винагороджено (Колосян 1:9, 10).