|
Бог наділив їх великим даром, коли завдяки своїй незаслуженій доброті визнав їх праведними, давши їм визволення на основі викупу, який заплатив Христос Ісус (Рим. 3:24).
Єгова прощає повністю і назавжди. Завдяки цьому ми можемо мати близькі стосунки з нашим небесним Батьком. Разом з тим не треба забувати, що справжнє прощення — це подарунок. Ми отримуємо його, тому що Єгова любить нас і виявляє нам незаслужену доброту. До Божого прощення не можна ставитися як до чогось, на що ми маємо право. Які ж ми вдячні Єгові за те, що він по-справжньому нас прощає! (Пс. 130:4; Рим. 4:8). Але він робить це за однієї умови. Ісус пояснив: «Якщо не будете прощати людям їхні проступки, то й Батько не простить ваших» (Матв. 6:14, 15). Отже, ми повинні наслідувати Божу готовність прощати. w25.02 13, абз. 18, 19 |
|
Христос помер «раз і назавжди», але він досі йде заради нас на жертви (Рим. 6:10). У якому розумінні? Він і далі присвячує час та сили тому, щоб зливати на нас благословення, які стали можливими завдяки його викупу. Що саме він робить? Ісус виконує роль нашого Царя, Первосвященника і голови збору (1 Кор. 15:25; Еф. 5:23; Євр. 2:17). Він відповідальний за збирання помазанців і великого натовпу; це завдання буде виконано перед кінцем великого лиха (Матв. 25:32). Також він дбає про те, щоб у ці останні дні його вірні служителі мали вдосталь духовної їжі (Матв. 24:45). І під час Тисячолітнього правління Ісус продовжить служити на благо людей. Єгова справді віддав свого Сина для нас! w25.01 24, абз. 12 |
|
Брати, які мають прекрасні християнські риси, є справжнім скарбом для збору. Поміркований чоловік підтримує мир. Він вислуховує інших і намагається зрозуміти їхні погляди. Уяви, що ти на зустрічі ради старійшин. Чи ти будеш готовий підтримати рішення більшості, якщо воно не суперечить біблійним законам та принципам? Не наполягай на тому, щоб усе було по-твоєму. Пам’ятай, як добре мати багато порадників (Бут. 13:8, 9; Присл. 15:22). Різкість і непоступливість — це не про тебе; будь лагідним і тактовним. Як мирна людина, сприяй миру навіть у напружених ситуаціях (Як. 3:17, 18). Своїми добрими словами ти можеш заспокоїти інших — навіть противників (Суд. 8:1—3; Присл. 25:15; Матв. 5:23, 24). w24.11 23, абз. 13 |
|
Іноді у зборі робиться оголошення про те, що якомусь віснику винесено докір. У такому разі ми продовжуємо з ним спілкуватися, адже розуміємо, що він розкаявся і покинув грішну поведінку. Цей вісник залишається частиною збору і потребує підбадьорливого спілкування з одновірцями (Євр. 10:24, 25). Але зовсім інша річ, якщо людину вилучають зі збору. З нею ми «перестанемо товаришувати» і «навіть не їстимемо» (1 Кор. 5:11). Чи це означає, що ми будемо повністю ігнорувати вилучену людину? Не обов’язково. Звичайно, ми не станемо проводити з нею час. Але, керуючись своїм навченим Біблією сумлінням, християнин може вирішити запросити її на зібрання, наприклад якщо йдеться про родича або когось, з ким він раніше дружив. w24.08 30, абз. 13, 14 |
|
Не робіть поспішних висновків. Якщо хтось не висловлює вдячності за наш добрий учинок, запитаймо себе: «Чи ця людина дійсно невдячна, чи просто забула подякувати?». Або ж могли бути інші причини, чому наш учинок не викликав такої реакції, якої ми сподівались. Буває, що людина відчуває глибоку вдячність, але їй важко її висловити. Іншим незручно отримувати допомогу, особливо якщо в минулому вони самі багато робили для інших, а тепер не можуть. Якщо ми по-справжньому любимо наших братів і сестер, то не будемо спішити засуджувати їх, а й далі з радістю робитимемо для них добро (Еф. 4:2). Будьте терпеливими. Говорячи про щедрість, цар Соломон сказав: «Кидай свій хліб на воду, бо через багато днів ти знову його знайдеш» (Еккл. 11:1). Як бачимо, може минути багато часу, перш ніж людина відреагує на наш добрий учинок. w24.09 30, абз. 18, 19 |
|
Розсудливий християнин старається приймати рішення, беручи до уваги погляд Єгови. Він переконаний, що в його житті немає нічого важливішого за добрі стосунки з небесним Батьком. Такий християнин тверезо себе оцінює і визнає, що не може знати всього. Він покладається не на себе, а на Єгову і тому часто молиться до нього. Ми розуміємо, що треба завжди шукати його допомоги — навіть коли здається, що нам вистачить власних сил і здібностей. Отже, кожного разу, коли стоїмо перед важливим рішенням, звертаймось до Єгови за порадою. Тоді він побачить, що ми повністю йому довіряємо. Ми вдячні Єгові за те, що він створив нас зі здатністю наслідувати його риси (Бут. 1:26). Звичайно, ми не можемо робити це ідеально (Ісаї 55:9). w25.03 11, абз. 13; 13, абз. 17, 18 |
|
Під час свого служіння Ісус розповідав людям про те, наскільки його Батько милосердний і готовий прощати. Пригадаймо притчу про блудного сина. Цей юнак вирішив піти з дому. Якийсь час він вів розпусне життя, але одного дня опам’ятався і повернувся назад. Як на це відреагував його батько? Він «ще здалека побачив його і побіг йому назустріч, обійняв його і поцілував». Юнак хотів піти до батька в наймити, але той з теплотою назвав його своїм сином і радо прийняв у сім’ю. Батько сказав: «Мій син загубився, але знайшовся» (Луки 15:11—32). До свого приходу на землю Ісус безліч разів бачив, як Єгова великодушно пробачав розкаяним грішникам. Хто як не він міг так зворушливо зобразити свого милосердного Батька — Єгову! w24.08 11, абз. 11, 12 |
|
Якщо ми хочемо бути хорошим прикладом для інших, нам слід непохитно відстоювати Божі норми і всі свої рішення ґрунтувати на біблійних принципах. А щоб міцно стояти в правді, нам необхідно поглиблювати свої знання про Єгову і укріпляти віру. Нам треба бути рішучими та стійкими і не дозволяти фальшивим вченням та ідеям, які пропагує цей світ, збити нас з ніг (Еф. 4:14; Як. 1:6—8). Тоді ми зможемо допомогти нашим одновірцям в їхніх випробуваннях (1 Фес. 3:2, 3). Старійшини повинні бути скромними у звичках, розсудливими, організованими і поміркованими. Такі чоловіки справляють стабілізуючий вплив на інших, «міцно тримаючись правдивого слова» (Тита 1:9; 1 Тим. 3:1—3). Як турботливі пастирі, вони ніжно дбають про овечок Єгови і заохочують їх — як словом, так і ділом — регулярно відвідувати зібрання, проповідувати і досліджувати Боже Слово. А коли брати і сестри стикаються з проблемами, старійшини допомагають їм не тривожити ... Читати далі » |
|
Як вам ставитися до того, що в період залицяння між вами виникають непорозуміння? Якщо ви час від часу сваритеся, чи це означає, що ви не підходите одне одному? Необов’язково, адже немає двох людей, які на все дивляться абсолютно однаково. Вміння поступатися і доходити згоди якраз і є запорукою міцного шлюбу. Тож по тому, як вам зараз вдається залагоджувати суперечки, можна побачити, наскільки успішним буде ваш шлюб. Запитайте себе: «Чи ми можемо спокійно і з повагою обговорювати гострі питання? Чи ми охоче визнаємо свої помилки і чи готові змінюватися? Чи ми швидко поступаємося одне одному? Чи з готовністю просимо вибачення і прощаємо?» (Еф. 4:31). А втім, якщо хлопець з дівчиною сваряться через кожну дрібницю, то навряд чи це зміниться після одруження. Тож, якщо ти бачиш, що людина тобі не підходить, припини з нею зустрічатися. Так буде краще для вас обох. w24.05 29, абз. 12 |
|
Хоча щасливим можна бути і без шлюбу, багато християн — як молодих, так і не дуже — прагнуть знайти собі пару. Звичайно, перш ніж почати з кимось зустрічатися, треба добре підготуватись. Чи тебе можна назвати емоційно і духовно зрілою людиною? Чи ти можеш себе забезпечувати? (1 Кор. 7:36). Також тобі треба визначитись, яку людину ти хочеш бачити поряд із собою. Інакше ти ризикуєш прогледіти того, хто міг би тобі підійти, або почати зустрічатися з тим, хто тобі не підходить. Звичайно, твій пошук має обмежуватись лише охрещеними християнами (1 Кор. 7:39). Але й серед них не кожен стане для тебе хорошою парою. Тож запитай себе: «Які в мене життєві цілі? Які риси повинен мати мій майбутній чоловік або дружина? Наскільки мої вимоги реалістичні?». w24.05 20, абз. 1, 3 |